Індивідуальні особливості молодших школярів та застосування їх в навчально-виховному процесі

почуттів, волі, спрямованості особистості, її характеру. Вони позначаються на успіхах у навчанні, поведінці особистості в колективі.

Тому в процесі навчання і виховання треба зважати на індивідуальні особливості емоційно-вольової сфери учнів, тактовно, але постійно і неухильно, долати негативні вияви їх почуттів і поведінки.

Результативність навчально-виховного процесу значною мірою залежить від врахування індивідуальних особливостей характеру кожного учня.

Він є стрижнем особистості, одним із важливих показників її індивідуальності. Залежно від обставин властивості характеру виявляється по-різному, інколи можуть бути не помітними чи змінюватися. Але для зміни психічного складу особистості потрібний тривалий час, систематичний виховний вплив, створення умов, які б унеможливили прояви небажаних рис характеру. Головне і вирішальне значення у перевихованні характеру має діяльність самої особистості, внаслідок чого у неї формуються якісно нові звички. А для цього необхідно виховувати в учнів тверде прагнення до самовиховання.

Урахування індивідуальних особливостей молодших школярів у навчанні та вихованні - це не пристосовування мети і змісту навчання і виховання до окремого учня, а пристосовування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних їх особливостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних можливостей, активності, схильності і обдаровань кожного учня. Такого підходу потребують насамперед діти, які виявляють неадекватну поведінку, обмежені, нерозвинені здібності, мають чітко виражені відхилення в розвитку.

10

1.1. Індивідуальний підхід до роботи зі школярами.

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її інди¬відуальні особливості, через «внутрішні умови». Необхід¬ною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на осо¬бистість, треба її знати. Передусім важливо встановити до¬вірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихован¬цями, Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які най¬більше потребують індивідуальної виховної роботи, нерід¬ко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити на¬слідки своїх дій.

Така робота повинна бути систематичною, спрямову¬ватися не лише на проведення бесід з конкретного приво¬ду, а й наперед продуманих профілактичних розмов та ін¬ших заходів з вихованцями.

В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визна¬чають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагу¬ють на вчинок одразу, в інших - детально аналізують йо¬го і лише тоді вирішують, яких заходів виховного впли¬ву вжити.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологіч¬ного стану, темпераменту. В кожному конкретному випад¬ку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негатив¬них. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив педагога на особистість учня або че¬рез колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповню¬ють один одного. Безпосередній виховний вплив на вихо¬ванця педагог здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів (що посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності дитини). В опосередкованому впливі

11на вихованця між ним і педагогом з'являється нова ланка - колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня), або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому - і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.