АЗБУКА ЗДОРОВ’Я
Спробуй сам поглянути на питання сну з наукової точки зору. Спати надто мало – небезпечно для здоров’я. Організм не повністю відновлює сили, накопичується втома, на грані працює нервова система. З’являється неврівноваженість, суєтність чи сповільненість рухів, притуплюються реакції, знижується працездатність.
Нормальна тривалість сну у підлітковому віці – 9 годин. Для дорослих – не менше семи. Цього цілком достатньо для здорового, повного відпочинку і, як кажуть фахівці, вистачає і для очищення мозку від зайвої інформації. переробки потрібної; цей складний і важкий процес, виявляється, протікає саме тоді, коли ми спимо.
Дуже добре, що у підлітковому і юнацькому віці, як правило, не страждають порушенням сну. Якщо й трапляється безсоння, то дуже рідко, і це швидко минає.
Однак, щоб уникнути можливих страждань від безсоння, не завадить знати його причини. Це порушення збалансованості нервових процесів, зумовлене різними причинами: зменшенням м’язевого напруження, зміна сну, пов’язана з віком, інформаційними перевантаженнями, хворобою.
Вибіркові дослідження медиків свідчать: гірше сплять ті молоді люди, які навчаються у школі чи у вузі.
Чому ж вони погано сплять?
Передусім, через недостатність м’язевої втоми та інформаційні перевантаження.
Чого побажати тим, хто погано спить?
Насамперед свідомо використовувати години, сприятливі для праці. Найактивніша діяльність – і розумова, і фізична – має припадати на вранішні і денні години. Не забувайте про це: до восьмої вечори ви повинні закінчити роботу, а не починати її, як це іноді трапляється. Ближче до ночі інтенсивність діяльності повинна знижуватись. Не підганяйте її штучно. Тим, хто погано засинає, краще на якийсь час відмовитися від вечірніх дискотек, дружніх гамірливих зустрічей.
Бережіть сон. Він багато в чому визначає “денне життя”, надає йому активності, життєрадісності, енергійності або ж забарвлює у важкі тони пригніченості, дратівливості, порожнечі.
Ну, а коли спостерегли за собою, що стали погано спати, поставтеся до цього дуже серйозно.
Лікарі рекомендують хороший, перевірений не одним поколінням людей засіб: дивовижні “сонні краплі” – обов’язкову прогулянку перед сном. Прогулянку щоденну, в будь-яку пору року, за будь-якої погоди. І ще – невелике м’язеве напруження. Та не чекайте миттєвих результатів. Може статися так: погуляв раз, другий, третій, а не спиться.
Треба, щоб прогулянки стали звичкою для організму. Прищеплюючи її, відновите і сон.
Якщо ж прогулянки чомусь не допомагають, зробіть головним своїм союзником проти безсоння власні волю й розум: випробуйте дієвий метод самонавіювання. В основному цього методу покладено кілька принципів, яким підкоряється наш організм.
Між головним мозком і усіма м’язами існує двосторонній зв’язок. Мозок надсилає імпульси до м’язів тіла – і ми виконуємо різні рухи. Але й м’язи у свою чергу сигналізують мозкові про те, в якому вони стані. Чим сильніше напружений м’яз, тим більше імпульсів надходить до мозку, тим вищий рівень його неспання, тим важче Морфею перевести нашу свідомість у царство сну.Коли ж обсяг та інтенсивність фізичної діяльності зменшується, тонус м’язків падає. Так у нас завжди буває під вечір чи після значних фізичних навантажень. Кількість імпульсів, які надходять до мозку, зменшується, виникають умови, сприятливі для сну. Тому, коли свідомо, за допомогою спеціальних прийомів знижується тонус м’язів, почнеш розслаблюватися і допомагатимеш настанню сну.
Мистецтво саморозслаблення – самогіпнозу – не складне. Але щоб оволодіти ним, потрібні увага, наполегливість, щире бажання і, звичайно, певний час.