ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ ЧИТАННЯ

Обмежившись лише поясненням конкретного значення кожного слова, не розкривши метафоричності контексту, не зможемо донести до учнів глибокий зміст вірша.

Розгляд теми, жанрової особливості вирішення теми, форми викладу. Аналіз тексту можна вести в різній послі­довності: від окремого до загального і навпаки. Послідов­ність залежить до певної міри від величини самого твору. Проте читцю необхідно самостійно продумати твір, щоб мати свою думку про нього. Роботу над текстом творів, рекомендованих для вивчення в початкових класах, до­цільно починати з розгляду теми, оскільки вона сприяє виявленню і усвідомленню ідеї.Розгляд композиції й сюжету твору. З'ясування суті рефрену. Важливе значення у попередній роботі над текс­том має розгляд композиції твору (його побудови) та сю­жету твору, тобто розвитку дії, завдяки якій письменник відтворює типові явища життя. Важливість розгляду ком­позиції та сюжету зумовлюється тим, що аналіз взаємо­зв'язку композиційних компонентів (образів, картин, по­дій, ситуацій тощо) та виявлення й усвідомлення основних елементів ланцюга подій сюжету (експозиції, зв'язки, роз­витку дії і особливо кульмінації як моменту найвищого напруження події) допомагають, по-перше, вникнути в ідейно-естетичний зміст твору і, по-друге, знайти способом усної передачі ідейного змісту. При цьому не слід забува­ти, що композиція твору має важливе естетичне значення. Талановиті письменники, як зазначає І. Я. Блинов, радують нас винахідництвом і високим мистецтвом композиційної будови. Вміла композиція твору радує й молодших шко­лярів своєю гармонією і красою.

При аналізі творів, зокрема поетичних, необхідно зо­середжувати увагу також і на рефрені.3 Найбільше він зустрічається в усній народній творчості, здебільшого в піснях, але його можна зустріти і в професіональній твор­чості. Рефрен часто виступає своєрідним лейтмотивом тво­ру, і розкриття його головної суті, його звучання має ве­лике значення для безпосередності читання твору. Часто рефрен, як виразник головної думки твору, при читанні вимагає особливої інтонації, належної зміни настрою тощо.

Аналіз образів твору. Особливе значення для читця має аналіз образів твору. До їх осмислення під час аналізу читець повинен підходити з трьох точок зору:

1. З точки зору на образ як на втілення ідеї.

2. З точки зору на образ як на конкретно-чуттєве уяв­лення.

3.З точки зору на образ як на основне джерело емоцій­ного впливу на слухачів.

Зміст такої розмови персонажів характеризує безпо­середньо їх самих - розкриває негативну рису характе­ру - вихваляння.

Аналіз прямої авторської характеристики може ще раз вказати й підсилити окремі риси характеру персонажа та породжені художнім твором, за асоціацією викликають радість і захоплення або гнів і обурення, гордість і впевне­ність або приниження і зневір'я, бадьорість і величність або тугу і смуток, сміливість і мужність та ненависть і ан­типатії і т. д.

Читець підбирає ті виражальні засоби звукової мови, які б, за висловом В. І. Леніна, допомогли йому «вплинути на дану аудиторію», щоб для неї певна істина ставала якнайпереконливішою, якнайлегше засвоювалась, якнайнаочніше й найтвердіше запам'ятовувалась»2,

До аналізу естетичних якостей твору не слід підходити шаблонно, тобто одні І ті ж методи І прийоми застосовувати до всякого твору, їх треба урізноманітнювати і видозмі­нювати відповідно до літературного роду і жанру. Якщо в епічному творі думки та ідейні прагнення письменника передаються в основному через образи, дії і вчинки героїв, через ширше і багатогранніше відтворення життєвих явищ, то в творах ліричного жанру, роду — через сферу емоцій, через настрій самого поета чи ліричного героя. Для при­кладу можна взяти оповідання «Янко-музикант» Г. Сенкевича (3,49) та ліричну мініатюру П. Тичини «Гаї шумлять» (3,273). У першому творі автор змальовує трагічну долю хлопчика, обдарованого умінням слухати і розуміти му­зику природи. Перед читачем постають ті часи, коли в пан­ській Польщі панувала жорстока експлуатація простого народу, коли селяни, рятуючи життя дітей від голодної смерті, віддавали їх у найми до багатих, де вони не тільки губили своє обдаровання, талант, а нерідко й власне жит­тя. Така трагічна доля спіткала хлопчика Янка, який у пристрасному пориві до прекрасного, музики торкнувся струн панської скрипки і за це поплатився життям. Сама дійсність, осмислена й висвітлена автором, нас глибоко хвилює. Отже, естетичні якості твору знаходять відбиття в самому його змісті і в той же час передаються через ряд безпосередніх компонентів, як-от: