Формування національної свідомості школярів через систему виховної роботи педагога-організатора

За час роботи в школі я провела ряд заходів, присвячених нашим оберегам: „Український рушник”, „Калина – символ України”, „Без верби і калини нема України” та інші. Нещодавно було проведено урок державності „Їх тут триста, як скло, товариства лягло”, присвячений битві під Крутами, „Герої Берестечка”. Ці заходи виховують глибокі патріотичні почуття, відданість своїй Вітчизні.

Святкування річниці незалежності України є традиційним, до якого залучені не тільки учні школи, але й молодь та жителі села.

З розповідей організатора учні дізнаються про Українську Повстанську Армію. Проводяться конкурси стрілецької пісні та строю „Ой, у лісі на полянці”. Могила воїнам УПА завжди доглянута школярами, у великі національні свята до підніжжя покладаються квіти. Не забувають діти дорогу і до пам’ятника героям – визволителям у ІІ світовій війні. Вже стало доброю традицією щороку 9 Травня збирати біля пам’ятника три покоління людей: дітей, батьків і дідусів, щоб відзначити День пам’яті померлих, спогадах про їхні добрі справи, героїчні вчинки, діти проймаються повагою, любовю, вдячністю до своїх предків. День пам’яті померлих і загиблих воїнів викликає в учнів готовність продовжувати справи і заповіти батьків і дідів.

Основними ланками виховної роботи є родинне, естетичне та духовно-моральне виховання, як я планую відповідно до народного календаря. У процесі дотримання звичаїв і обрядів народного календаря учнями засвоюється культура дідів і прадідів, тобто справжня українська національна культура. Народна культура, зібрана в календарних традиціях, звичаях і обрядах, - це те життєдайне коріння, яке живить духовність, зокрема моральність, естетику кожного учня.

Розпочинають навчальний рік свята осіннього циклу. Першим, традиційним святом нашої школи, як і всіх інших, є День Знань, Свято першого дзвоника. Це свято відкриває двері в Країну знань, до нових звершень, др. нового натхнення. В цей день на шкільному подвір’ї гомонить дітвора і чекає з трепетом на передзвін шкільного дзвоника, створює настрій як вчителям, так і школярам.

Дуже цікаво і весело проводить Тетяна Іванівна одне з найосновніших свят – День вчителя під назвою „Спасибі Вам, що ви на світі є, що сієте добро, як щедрий колос”. Організатор допомагає дітям виразити теплі і щирі слова їхнім наставникам.

Одним з видів роботи є святкування Покрови Матері Божої, яке співпадає із святкуванням УПА. Українська Повстанська Армія, яка боролася проти гітлерівської і більшовицької окупації, обрала свято Покрови за День Зброї, день вшанування борців за визволення. Тому я сплановую святкування свята Покрови не лише як релігійне, а як загальнонаціональне свято, вона збагачує учнів духовно і патріотично.

Зимовий цикл свят розпочинається Андріївськими вечорницями. З метою відродження традицій рідного краю педагог-організатор провела цей захід, до якого залучила учнів 7-9 класів, їхніх батьків та бабусь і дідусів. Учні вдало відродили укр. обряд ворожінь та гадань, майстерно відтворили побут української домівки.

На високому рівні проводяться свята Миколая, якого з нетерпінням чекає уся дітвора. Це свято – велика радість для дітей, яким вночі під подушку кладуть подарунки від Святого Миколая. В очікуванні свята діти вчаться бути старанними, сумлінними, поважати старших.

Для реалізації цієї мети проводилися ще такі заходи: „Рости, косо, до пояса, я буду чесати”, „Вийся, віночку, гладенько”, „Веретеном нитка в’ється”. Одним з останніх заходів була театралізація українського весілля, де було повністю відтворено весільний обряд нашої місцевості. Учні самі збирали матеріал про українське весілля.

Багатим на виховні можливості є Святвечір, який символізує мир, щастя, добробут і спокій у родинному житті. Я організувала новорічно-різдвяне свято з використанням театралізованих сценок та ігрових елементів. Різдвяні звичаї і обряди виховують у дітей культуру почуттів і поведінки, повагу до старших, любов до історії рідного краю.

Відсвяткувавши свята зимового циклу, учні готуються до приходу весни. З цією метою проводиться свято Стрітення, яке відзначається красивими життєстверджуючими звичаями, які мають великий виховний вплив на молодь. Учні вивчають веснянки та гаївки, водять хороводи. Учні самі записують від старших людей пісні-веснянки, гаївки.

Складовою частиною народного календаря є родинний календар, який включає важливі дати, віхи життя та сім'ї, і кожного її члена. Я стараюся не забувати, що саме родинному вихованню народна мудрість надає пріоритетне значення. Одним з найважливіших її завдань є прищеплювати любов до свого родоводу, народу, усього національного.Я намагаюся приділяти родинному вихованню велику увагу, бо із знання свого родоводу починається кожна людина. А коріння її закладене ва батьківській домівці, в материнській пісні. Тому в школі проводять не раз, і не два родинні свята: „Пам'ять родоводу, „Моя бабуся добра й мила”, „Тато, мама і я – дружня сім’я”, „Історія роду – історія Батьківщини”, „Свято Матері”.