ДРАМАТИЗАЦІЯ КАЗКИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ “ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ”

Як обдуриш, то біла!

Лисичка. Ні, обід буде смачненький –

Кури смажені, жирненькі!

Вовк (співає) Я давно їх виглядаю,

Пообідаєм гарненько,

Пообідаєм швиденько.

Обоє підходять до хатинки. Побачивши відчинені двері й зазирнувши до середини, Лисичка скрушно сплескує руками.

Лисичка. Моя страва десь поділась –

Чи втекла, чи розлетілась?

Вовк (обурений) Обдурила знов, кума –

Де ж обід? Його нема!

Тупнувши спересердя, йде геть, а Лисичка зачиняється в хатинці.

Казкарка. Тож до лісу Вовк голодний

Почвалав. Ледь тягне ноги,

Лиш зубами хижо стука.

Буде сірому наука!

На галявину, побравшись за руки, виходять Курочка, Півник, зайчик та Білочка.

Курочка. Нумо в коло всі ставаймо,

Наш таночок починаймо!

Під музику “Української польки” діти виконують знайомі танцювальні рухи.

“Казка й дитина щось таке споріднене, вони так одне з другим зрослися, що якби пре6дагогр не намагалися вигонити казку з дитячої хати, вона таки там пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму”.

Софія Русова.А вихователі нашого дитячого садка постійно дбають про розвиток у дошкільнят творчого мислення. Тож і для мене важливим є не нагромадження в пам’яті дитини різноманітної інформації, а набуття нею вміння використовувати у життєвих ситуаціях те, що вона вже знає. Для розвитку творчої думки й уяви використовую, зокрема, віршовані завдання за змістом знайомих казок. Слухаючи пропонований текст, мої вихованці відгадують назву казки й відповідають на запитання аналітичного змісту, а потім виконують художньо-творчу роботу.

Наприклад: “Колобок”