ДРАМАТИЗАЦІЯ КАЗКИ НАТАЛІ ЗАБІЛИ “ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ”

Казкарка. Та неспокій не минає –

Хтось по гілочках стрибає.

Курка й Півничок тікають,

Ласощі свої лишають.

Курочка та Півник ховаються.

Білочка (співає) А я Білочка маленька,

А Білочка руденька,

Друзів добрих я люблю,

Й горішками наділю.

З’являються Курочка та Півник.

Півник (співає) Ходімо краще далі –

Ту звірі небувалі,

Ще й хвіст у них пухнастий,

На нас хочуть напасти.

Прямують далі по галявині.

Курочка (співає) Ой Півнику-Когутику,

Зламай мені ти прутика –

Хай буде невеличкий,

Але смачні кислички.

Півник подає Курочці гілочку.

Курочка (присідає). Зробим, Півнику, зупинку –

А мене сили вже нема.

Півник (озирається) Курко, глянь – чиясь хатинка

Понад стежкою. Дива!

З хатинки виходить Лисичка й запрошує подорожніх до себе.