Тепло отчого дому

Всяк від радості співає –

І такі уроки є.

Всіх тут музики навчають.

Лунай, пісенний дивограю!

Нотки весело стрибають,

Ну, а ти їх заспівай.

(Вчитель розгортає фіолетову пелюстку).

Мала бджола, а й та працює!

Тому і ти живи в труді,

Бо труд годує, лінь – марнує.

Працюй – не будеш у біді.

Привчай до праці руки, друже,

А голові давай знання.

Майстерності навчайся дужче,

Будь наполегливим щодня.

Ще вчися гарно малювати,

Бо в світі стільки є краси,

Щоб світ у фарбах передати

І людям цю красу нести.

Отож, ви розумієте, для чого прийшли до школи? Щоб оволодіти цінним скарбом – знанням з кожного предмету. Та не тільки потрібно одержати відповідну суму знань, а й неодмінно навчитися вчитись. Це вміння знадобиться вам й надалі, тому що процес навчання безперервний. Вік живи – вік учись, - каже народ. Вміння вчитися – це і є той ключик, який відкриває людині скарби знань. Тому ніколи не кажіть не вмію, а кажіть – навчусь! Вам у школі допоможуть учителі. Вони вас люблять і будуть навчати, щоб ви стали порадними, розумними і добрими та мудрими людьми.

-Давайте поміркуємо, чому школу ми називаємо Країною Знань? (Тому, що школа турбується про всіх дітей, дає знання і як мама, вона хоче, щоб усі діти виросли розумними, здобули міцні знання, щоб їм у житті було легко).

-А тепер поміркуйте, чому знання порівнюють зі скарбом?

(Бо хто в житті здобуде міцні знання, той буде всюди перемагати, у нього буде сила, мудрість, розум, він зможе і словом переконати кожного, довести свою правоту і перемогти).