Трудове виховання школярів

Важлива складова системи трудового виховання — трудове навчання, що здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається навчальною програмою з трудового навчання для кожного класу.

На першому етапі (початкові класи) на уроках пра¬ці, які нерідко об'єднуються з уроками образотворчого мистецтва І стають уроками художньої праці, учні на¬бувають елементарних навичок роботи з папером, кар¬тоном, пластиліном, природними матеріалами» Вони бе¬руть участь у вирощуванні сільськогосподарських рос¬лин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин квіти, ремонтують наочні посібники, виготовля¬ють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефно¬го дитячого садка* Така посильна суспільне корисна праця закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати власними руками, сприяє розвитку Інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час.

На другому етапі (5—9 класи), спираючись на на¬бутий у початкових класах досвід, учні здобувають знан¬ня, вміння і навички з обробки металу, дерева, основ електротехніки, металознавства, графічної грамоти. У міських школах вони вивчають технічну і обслуговую¬чу працю, а в сільських — сільськогосподарську, об¬слуговуючу й технічну.

На третьому етапі (9—12 класи) трудове навчання має професійно орієнтований характер. Програми тру¬дового навчання старшокласників передбачають оволо¬діння багатьма професіями. Профілі трудової підготов¬ки визначають на місці, з урахуванням потреб народно¬го господарства і наявної навчально-технічної та виробничої бази.

Трудове і початкове професійне навчання не визна¬чають однозначно професійного спрямування юнаків і дівчат. Вони мають загальноосвітній, загальнорозвиваючий і політехнічний характер. Набутий учнями по¬чатковий практичний виробничий досвід допомагає їм краще зрозуміти свої здібності, нахили, інтереси й ос¬таточно визначитись у виборі професії.

На всіх етапах трудового навчання вирішуються зав¬дання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.

Робота школярів у шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках сприяє усвідомленню ними суспільної користі й виробничої значущості праці. Розмаїття видів праці, в яких беруть участь учні, дає змогу розвивати їх різнобічні задатки, нахили, інтереси, створити умови для вибору майбутньої професії.

В організації трудового навчання вагома роль нале¬жить особистому прикладу вчителя праці, його майстер¬ності та культурі праці.

Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їх су спільно корисної праці. За сус¬пільною значущістю її поділяють на продуктивну, суспільно корисну і побутову. Продуктивна праця спря¬мована на створення матеріальних цінностей, її органі¬заційні форми на різних вікових етапах неоднакові. Для молодших школярів продуктивна праця поєднується з грою, використовуються інструменти та обладнання, спе¬ціально виготовлене для дітей. Підлітки і старші шко¬лярі працюють в однакових умовах з дорослими, кори¬стуються тими ж знаряддями праці. Вони самі отриму¬ють трудові завдання, планують і намічають порядок ро¬боти, контролюють ЇЇ виконання й оцінюють результа¬ти. Продуктивна праця учнів може бути організована в навчальних майстернях, коли виготовляється продук¬ція на замовлення, на пришкільних ділянках, під час трудової виробничої практики на підприємствах сфери обслуговування, на фабриках і заводах, у сільськогос¬подарських спілках та ін.Виховні можливості участі школярів у продуктивній праці виявляються у таких напрямах: по-перше, пра¬цюючи поруч з дорослими, учень прилучається до життя суспільства, набуває життєвого досвіду, досвіду спілку¬вання у виробничій сфері, навчається ефективних прийо¬мів виробничої діяльності; по-друге, виготовляючи про¬дукцію власними руками, школяр відчуває, що він на щось здатний, з'являється впевненість у собі, у власних силах, а сам вигляд добре зробленої речі приносить ес¬тетичне задоволення; по-третє, плата за роботу переко¬нує школяра в значущості його праці, самостійно зароб¬лені гроші вчать бережливості, господарського підходу до організації власного життя, вміння співвідносити за¬доволення потреб з реальними можливостями; по-чет¬верте, продуктивна праця вдосконалює трудові вміння і навички, привчає до трудових зусиль, розвиває суспіль¬ну активність, волю й такі важливі риси характеру, як дисциплінованість, відповідальність, ініціатива, точність і ретельність.

Суспільна корисна праця учнів може виражатися у збиранні макулатури, лікарських рослин, дарів лісу, на¬дання допомоги ветеранам війни і праці, хворим і лю¬дям похилого віку. Такій роботі надають змагального ха¬рактеру, що пробуджує бажання дітей робити добрі спра¬ви не заради винагороди, а з усвідомлення необхідності робити людям добро. До суспільно корисної праці від¬носять і виготовлення іграшок для дошкільнят, створен¬ня і ремонт наочних посібників, упорядкування книжок у шкільній бібліотеці та ін.