ЕТНОПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ГУЦУЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ

Для допомоги сім'ї у вихованні дітей залучається якомога ширше коло людей, громадськість. Одним з яскравих підтвер¬джень цього є давня традиція добору кумів, тобто других батьків новонародженого, його опікунів і захисників. Завдяки кумівст¬ву дитина, крім рідних батька й матері, має ще хрещених бать¬ків, які добровільно тримають педагогічне шефство над дити¬ною від її народження й аж до зрілості.Після запрошення "в куми" між рідними й почесними бать¬ками встановлюються дружні взаємини. За активної участі ку¬мів відбувалося хрещення дитини, посвята в повноліття і навіть весілля вихованців, які називають вибраного батька "нанашком", а вибрану маму — нанашкою (очевидно, від слова наш, тобто свій, такий, як свій, рідний). Народна педагогіка вимагає, щоб діти з повагою ставились до почесних батьків, слухали їх порад, з вдячністю сприймали зауваження, тобто так само рете¬льно виконували їхні вказівки, як і рідних батька й матері. Зви¬чайно, що батьки із задоволенням сприймають таку громадську допомогу у вихованні, нерідко, особливо в святкові дні, відвіду¬ють своїх кумів, приносять дарунки. Кум і кума, в свою чергу, обдаровують гостинцями своїх підопічних, які у відповідь на це прагнуть радувати їх гарною поведінкою, приходять до них до¬дому, розповідають про свої справи.

Сімейно-побутові стосунки, які складаються на основі кумівства, значною мірою посилюють потенціальні можливості сім'ї у вихованні дітей. В особі кумів батьки бачать порадників і по¬мічників у вихованні своїх дітей, а також повною мірою і "гро¬мадських контролерів" (устами кумів часто передається громад¬ська думка про вихованість дітей у тій чи іншій сім'ї). Українсь¬ке народне прислів'я "Що кум — то ум" свідчить про досить активну педагогічну дію і авторитет кумів. Все це й сформувало такий загальний висновок, що "Куми рідніші, ніж брати". Про авторитет інституту кумівства свідчить і те, що під час першого дня весілля кумам відводиться одне з найпочесніших місць — навпроти молодих, перші скибки весільного короваю вручаються саме їм — почесним батькам молодої і молодого. Другого дня рідні й почесні батьки сідають на місце молодих, молода пара вшановує їх.

У куми намагаються запросити людей статечних, авторитет¬них, розсудливих, працьовитих, які викликають почуття поваги і симпатії ("Батьки суджені, а куми люблені"). У куми запрошу¬ються люди як по лінії кровних, так і свояцьких зв'язків, а та¬кож сусіди, знайомі, тобто сторонні.

Доросла людина, яка з якихось поважних причин залиши¬лась без сім'ї, заслуговує співчуття. Якщо навмисне уникає обо¬в'язків сім'янина, то такого осуджують. Гуцули кажуть, що "Не¬одружений не потрапить у рай".

Справжня сім'я обов'язково має і виховує дітей. Тому тради¬ційна гуцульська родина, як правило, багатодітна:

Ой знала я дуже много співанок співати, Присіли м'я малі діти — стала забувати.

Бездітне подружжя бере на виховання чужих дітей, переваж¬но круглих сиріт, бо той, хто не має дітей, позбавляється Божо¬го благословення. Ухиляння від дітонародження гріховне.

Малят колишуть, співаючи їм колискових пісень, що сприяє гарному ростові й розвиткові дітей:

Повішу я колиску на тоту смерічку,

Ой я у ній виколишу дівочку, як чічку.

Колисочка яворова, а шнурок шовковий,

Ой спить у ній моя радість — хлопчик мій медовий.

Вищенаведені гуцульські коломийки, як бачимо, випромі¬нюють велику материнську ніжність і безмежну любов до дітей.

Звичайно, що колискових пісень співають дітям не лише на Гуцульщині, але й по всій Україні та й в інших народів світу.

Однак гуцульські колискові пісні наділені властивими тільки їм рисами — карпатським колоритом, гуцульським діалектом, своє¬рідною мелодикою і манерою виконання, віддзеркаленням ко¬ломийкових мотивів. Тому часто-густо у гуцульській родині ко¬лискову пісню підмінюють коломийками, жартуючи, що завдя¬ки цьому "дитина вже в колисці ніжками дриґає й ручками по¬махує під коломийку". А це означає, що маємо справу з пестувальним мистецтвом справді високої проби. Великим багатст¬вом і розмаїтістю відзначається також гуцульське дитинознавство, що неабияк сприяє правильній організації виховання ді¬тей у сім'ї.