Логіка і методика педагогічних досліджень

З метою забезпечення об'єктивності спостереження здійснюють за допомогою технічних засобів: звуко- або відеозапис уроків, позакласних виховних заходів, різних видів діяльності учнів. Для цього використовують і замкнену телевізійну систему, і спеціальні класи, в яких спостереження ведеться через віддзеркалювальну стінку. Прихова¬не спостереження ефективніше, оскільки дає змогу фіксу¬вати природну поведінку школяра, унеможливлює вплив педагога на дітей.

Оцінюючи педагогічне спостереження як загалом ефек¬тивний метод науково-педагогічного дослідження, слід ма¬ти на увазі, що він не повною мірою забезпечує проник¬нення в сутність явищ, що вивчаються, дії учнів. Небагато інформації дають спостереження й для висновків про мо¬тиви дій і вчинків школярів. Тому існує потреба поєднан¬ня спостереження з іншими методами дослідження, зок¬рема з бесідою, анкетуванням.

Метод бесіди — джерело і спосіб пізнання педагогічно¬го явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб вона була ре¬зультативною, необхідно мати її план, основні й додаткові запитання; створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками; врахувати індивідуальні особливості спів¬бесідника; виявити педагогічний такт; уміти запротоколю¬вати бесіду. Отримані результати бесіди доцільно порівня¬ти з інформацією про особистість, отриманою за допомо¬гою інших методів.

Різновид бесіди — інтерв'ю. На відміну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці, під час інтерв'ю дослідник ставить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує відповіді співбесідника. Цей метод найдоцільніший, якщо дослідник упевнений в об'єктивності відповідей опитуваних, адже інтерв'ю не пе¬редбачає уточнювальних запитань. Використовуючи його, слід враховувати можливі типи респондентів: несміливий, боязкий, балакучий, жартівник, сперечальник, самовпевнений. Результати інтерв'ю залежать від продуманості за¬питань.

Метод анкетування — дає змогу підвищити об'єктив¬ність інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних.За характером анкети поділяють на: відкриті — перед¬бачають довільну відповідь на поставлене запитання; за¬криті — до поставлених запитань пропонуються варіанти готових відповідей на вибір опитуваного; напіввідкриті — крім вибраної з готових відповіді, можна висловити й власну думку; полярні — потребують вибору однієї з по¬лярних відповідей типу «так» чи «ні», «добре» чи «пога¬но» та ін.

Проводячи анкетування, слід дотримуватися таких ви¬мог: запитання повинні бути дібрані так, щоб відповіді на них найточніше характеризували досліджуване явище і давали про нього надійну інформацію; використовувати прямі й непрямі запитання (наприклад: «Чи хотіли б ви, щоб Ваша дочка стала вчителькою?» (пряме), «Як Ви ста¬витеся до професії вчителя?» (непряме); у формулюванні запитань слід уникати підказок; використовувати відкриті й закриті анкети; попередньо перевіряти ступінь розумін¬ня запитань на невеликій кількості учнів і вносити корек¬тиви до змісту анкети.

Для анкетування батьків з метою виявлення домашніх умов для навчання учня можна запропонувати такі запи¬тання:

1. Як Ви організовуєте виконання домашніх завдань школярем?

2. Як Ви контролюєте їх виконання?

3. Чи звертається до Вас дитина по допомогу під час виконання домашніх завдань? У чому полягає така допо¬мога?

4. Як Ви привчаєте дитину до самостійності у виконан¬ні домашніх завдань?

5. Що Ви робите, аби дитина зрозуміла: головне — не оцінка, а праця, яка стоїть за нею?

6. З якими труднощами Ви стикаєтеся під час ор¬ганізації домашньої навчальної праці дитини? Як їх до¬лаєте?

7. Чи аналізуєте Ви разом з дитиною її труднощі у нав¬чанні та шляхи їх подолання?

8. Як Ви формуєте в дитини силу волі, самостійність, наполегливість, працелюбність?