Основи сучасного героїко-патріотичного виховання

-непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, скромність і працьовитість, культ волелюбних заповідей батьків і дідів, вшанування пам’яті загиблих та ін.);

-відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави;

-турботу про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;

-прагнення роботи пожертвування на будівництво храмів, навчально-виховних і культурних закладів;-цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, постійне самовдосконалення і самореалізацію в ім’я підвищення добробуту народу;

-уміння скрізь і усюди поступати благородно, шляхетно, проявляти доброзичливість і доброчинність, інші чесноти.

Крім того, із століттям в століття козацька педагогіка формувала у молоді такі героїчні якості, які становили кодекс лицарської звитяги. Він вимагав від кожного юнака чи юнки розвитку в собі високого рівня моралі, духовності, стійкої і незламної волі, сили духу. Кодекс лицарської звитяги в себе включав:

-готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України;

-нехтування небезпекою, коли йдеться про життя друзів, побратимів, Матері-України;

-розвиток в собі стійкої, незламної волі, сили духу в боротьбі з ворогами Вітчизни, з усім, що заважає рідному народу вільно жити;

-презирство і ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від завойовників;

-готовність завжди бути господарем становища, володарем на рідній землі, ніколи не давати на поталу свою материзму і дідизну;

-героїзм, подвижництво в трудовій діяльності на благо родини, свого краю, Батьківщини і в захисті її гідності і честі.

Водночас козаки були, як правило милосердними людьми. Вони чуйно ставилися до інших людей, чесних, добрих і правдивих, ділили з ними радість і горе.

Такі високі якості козаків виховувалися з найбільш раннього віку на всіх ступенях козацької системи виховання і навчання. Відомо, що у січових, сотенних і полкових козацьких школах перехід з одного класу до іншого, від букваря до часослова, потім до Псалтиря тощо супроводжувався народними дитячими забавами, іграми, різноманітними фізичними вправами, які загартовували дітей фізично, морально, духовно.

А чому би не робити так вчителям молодших класів при переході з класу і стимул, протягом року готувалися до таких забав.

Є діти, які не можуть себе показати в навчанні, яким важко дається навчання. але вони би могли показати себе з іншої сторони (так як вони переважно фізично здорові) і уже у ранніх шкільних років готувалися до захисту своєї Вітчизни, так як в недалекому майбутньому воїни служитимуть на контрактній умові і, я думаю, що юнаків будуть набирати на конкурсній (основі) умові.

Взагалі, я вважаю, що прийшов час прийому учнів у так звані козацькі загони (колись бути піонерські загони). Це можна робити в кінці другого класу. До цього урочистого свята учнів повинні готовитися уже з перших днів приходу до школи. В класі повинні висіти кодекс юного козака і умови прийому, які повинні бути розроблені методичними кабінетами і затверджені Міністерством освіти України. Сам прийом повинне відбуватися в особливій урочистості, що дітям запам’яталося на все життя.

В козаки треба приймати учнів, які себе зарекомендували з кращої сторони, дотримуються кодексу юного козака. Але якщо учень порушив кодекс, його треба виключати із загону. Це робити треба також в урочистій формі.