Великий вітчизняний педагог К.Д.Ушинський
Народність виховання в Ушинського не має нічого спільного з поняттям народності як прояву великоросійського шовінізму, патріархальності й релігійності; у нього це важливий засіб все¬бічного вивчення історії своєї батьківщини, засіб патріотичного виховання підростаючого покоління.
У виховуванні патріотичних почуттів дітей і молоді велике значення, на думку Ушинського, мають традиції з історії бо¬ротьби російського народу проти його зовнішніх ворогів у період Вітчизняної війни 1812 року, Кримської війни 1853—1856 pp. та ін. Але треба, зауважував він, щоб ці традиції послідовно використовувалися в процесі виховання і повсякденному житті, а не тоді тільки, коли батьківщині загрожує небезпека.
Ідея народності виховання в Ушинського свідчить про його боротьбу за розвиток російської національної педагогіки і шко¬ли, а також про критичне використання позитивного досвіду зарубіжної педагогіки. Розвиток освіти і виховання на основі народності повинен сприяти підготовці патріотів Росії, які б сумлінно виконували свої громадські обов'язки і поважали інші народи.
Народ, на його думку, є джерелом усіх багатств матеріальної і духовної культури, а тому треба вивчати історію, географію, економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки. Народна творчість (поезія, пісні, музика, образотворче мистецтво та ін.) — джерело культури народу. Однією з ознак народності є мова, найкращий виразник духовної культури кожного народу. У сво¬їй статті «Рідне слово» Ушинський у барвистих і хвилюючих тонах писав про значення рідної мови: «Мова народу — кращий, що ніколи не в'яне і вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; в ній втілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук, небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори, долини, її ліси й ріки, її бурі і грози — весь той гли¬бокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, який лунає так гучно в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно в рідній пісні, в рідних мелодіях, в устах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу. Покоління народу про¬ходять одне за одним, але результати життя кожного покоління залишаються в мові — в спадщину потомкам. У скарбницю рід¬ного слова складає одне- покоління за другим плоди глибоких сердечних рухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості,— одним словом, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народ¬ному слові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живущі та майбутні покоління на¬роду в одне велике, історично живе ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, але є якраз саме це життя. Коли зни¬кає народна мова,— народу нема більше» '.Висока оцінка Ушинським рідної, зокрема російської, мови і його боротьба за створення шкіл, де б навчання проводилося рідною мовою народів Росії, мала не тільки велике педагогічно-методичне значення, але й політичне, його виступи в цьому питанні були використані прогресивними силами Росії для боротьби проти русифікаторської політики царського уряду щодо народів, які жили на окраїнах Росії.
Моральне виховання. Моральне виховання Ушинський роз¬глядав як складову частину гармонійного розвитку людини, як важливий засіб патріотичного виховання та підготовки людини до життя. Для Росії XIX ст., зазначав він, питання морального виховання дітей і молоді Мали особливо велике значення, навіть більше за фізичне і розумове, оскільки в ньому було найбільше хиб і здійснювалося воно не в інтересах народу.
Моральне виховання людей треба починати з малих років і здійснювати постійно і систематично. Мета його — розвивати в дітей кращі риси і почуття: патріотизм і гуманізм, любов до праці і дисциплінованість, чесність і правдивість, почуття обо¬в'язку і відповідальності, власної гідності і громадського обо¬в'язку, скромність, твердість волі і характеру та ін. Найважливі¬шим завданням морального виховання дітей і молоді, на його думку, має бути виховання у них палкої любові до батьківщини і народу.
З почуттям огиди ставився Ушинський до таких негативних людських рис, як псевдопатріотизм, кар'єризм, егоїзм, деспо¬тизм, лицемірство, лінощі, прагнення до наживи та ін. Розгляда¬ючи завдання і засоби морального виховання учнів, він гостро критикував такий «засіб» дисциплінування, як залякування і фізичні покарання, водночас вказував на необхідність поси¬лити вимоги до них щодо дисципліни і поведінки, але застосо¬вувати при цьому правильні педагогічні методи.
Основними методами і способами морального виховання ді¬тей і молоді Ушинський вважав переконання, запобігання непра¬вильній поведінці, педагогічний такт учителя та заохочення і покарання але не тілесні, особистий приклад учителя, а також батьків і старших, правильний режим навчання тощо. Але най¬кращим засобом морального виховання, на його думку, є фізич¬на праця, за допомогою якої формуються-кращі моральні яко¬сті дітей і молоді, але з умовою правильного поєднування її з працею розумовою.