Т.Г.Шевченко. “Мені тринадцятий минало...”

— Друга частина контрастна до першої. Усвідомлення сирітської долі немовби закриває від пастушка осяяний сонцем світ. Тон вірша передає похмурий настрій поета. Драматизм ро¬зповіді про долю покривдженого сироти посилюється введенням протилежних кольорів.

3. Визначте ці кольори:

— «сонце почервоніло», «село погоріло».

4. А який настрій у хлопчика?

— Вся душа пастушка протестує, не приймає рабської долі. «І хлинули сльози, тяжкі сльози...». — пишет поет.

5. ІІІ частина. І от з'являється дівчина.

Її співчуття, голублення осяяло душу незмірним припливом ра¬дості, опромінило надією — і світ став кращим, дорожчим, ближ¬чим, ніж раніше.

Щоб справити враження, необхідно дотримуватись виразного читання.

ІІІ. Виразне читання поезії учнем.

1. Чи виразно прочитана дана поезія? Що ми включаємо у поняття «Виразне мовлення»? Пригадайте ознаки виразного мовлення.

Учень. Виразне мовлення здатне збуджувати увагу, викликає інтерес до сказаного. У мові є невичерпний запас виражальних засобів, які роблять наше мовлення виразним: це інтонація, логічний наголос, звукове оформлення тексту, емоційність.

Вчитель. А що таке виразне читання?

Учень. Це — мистецтво втілювати написане у звукове мовлен¬ня, це уміння донести всі відтінки думки до слухача. А для цього необхідно добре вдуматися у читане, обдумати текст.

Вчитель. Зверніть увагу на слова: пай — частина чого-небудь, здебільшого харчів; у вірші — вживається в значенні вечеря; поспінь — чоловічі рослини конопель.

Послухайте І частину вірша.

Вчитель читає. Необхідно читати в повільному темпі, намагаючись передати замилування пастушка природою, його зворуш¬ливу ніжність, безмежну теплоту почуттів.

Третя частина звучить мажорно. Хвилююча радість повинна полонити читача або слухача.

Завдання. На дошці рядки:

Мені тринадцятий минало./

Я пас ягнята за селом.//

Чи то так сонечко сіяло,/

Чи так мені чого було?//