Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання

змісту тексту і основного речення, що містить основну його ідею та корегує невідповідності або у самому реченні, або у всьому тексті, в залежності від власного задуму та мети висловлювання.

14. Перевірка відповідності, логіко-структурної організації обраній КМФ та перевірка логічності у послідовності абзаців тексту.

Здійснення даного кроку зумовлюється співвіднесенням тек¬сту, зокрема його абзаців, з моделлю i схемою конкретної КМФ та корекцією невідповідності змісту чи форми.

15. Перевірка стилістичної та граматичної єдності тексту.Корекція стилістичного аспекту на даному етапі роботи но¬сить переглядовий характер, оскільки вона була частково здій¬снена ще на етапі письма, а, отже, основна увага тут належить граматичному аспекту. Він містить корекцію таких моментів, як єдність часових форм, їх узгодження, граматичне вираження мо¬дальності тощо.

16. Перевірка адекватності підбору слів, синтаксичних структур.

Даний крок передбачає ретельний лексичний і синтаксич¬ний аналіз тексту на предмет правильного, стилістичного та гра¬матично зумовлєного вибору окремих слів і синтаксичних структур.

Останнім кроком етапу редагування є

17. Перевірка граматичної правильності елементів тексту, який передбачає корекцію помилок, пов"язаних з граматикою та

правописом. Як вже підкреслювалось, в процесі здійснення ПМ певні групи явищ можуть викликати у студентів початкового етапу деякі труднощі. В залежності від рівня сформованості мовної

та мовленнєвої компетенції конкретної групи перепік таких явищ може відрізнятись, раціональним шляхом виявлення труднощів, з якими зустрічається конкретна група студентів, є застосування ком¬плексу текстів, який докладніше розглядатиметься нами в Розділі ІІІ.

Як вже підкреслювалось, ми не виділяємо окремих кроків для здійснення певних форм ПМ. Специфічність методичних систем навчан¬ня КМФ писемного мовлення полягає у різному змісті загальних кроків при здійсненні кожної з цих форм. Наприклад, в основі кроку створення моделей та схем логіко-структурної організації КМФ лежать різні моделі та схеми, які викори¬стовуються окремо при навчанні, кожної з форм.

Т,-нарешті, останнім етапом покроковоі системи навчання ПМ є етап організації зворотнього зв"язку.

Його метою є, з одного боку, задоволення комунікативної

-й^го

потреби мовця, аз іншого * самокорекція на основі реакції "співрозмовника".

Отже, зв"ясування основних питань, пов"язаних з етапами та кроками здійснення писемного мовлення, і його окремих форм, доз¬воляє схематичне зображення усієї покроковоі системи у вигляді таблиці. Для підвищення рівня ілюстративності такої таблиці до її складу, на нашу думку, необхідно внести проміжні цілі, що реалізуються завдяки здійсненню кожного з кроків та основні типи вправ, призначені дня їх оволодіння студентами. Виділєння таких типів вправ найраціональніше, на нашу думку, здій¬снювати за критеріями їх співвідносності з рецептивним, репродуктивним чи продуктивним характером навчальної діяльності, а також ступенем їх детермінованості /залучення опор/ /див. табл. І/.

З усього сказаного вище можна зробити наступні висновки:

І. Розроблена нами покрокова система відповідає чотирьом основним етапам: підготовки до ПМ / кроки з"ясування мети та адресату ПМ, генерування ідей, їх відбору та опрацювання, дослід¬ження та розвитку, формулювання основної ідеї, організації ідей у відповідності зі схемами КМФ, створення плану/, ПМ /кроки розширення частин плану в абзаци, створення ключових речень, діагностики та ліквідації порушень логічної єдності, лінгві¬стичного формулювання тексту/, редагування / кроки перевірки відповідності тексту його меті та адресату, основній ідеї, логіко-композиційній стрктурі КМФ, логічної, стилістичної та гра¬матичної єдності тексту, адекватності лексичних та синтаксичних засобів вираження та граматичної правильності/ та організації зворотнього зв"язку.