Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання

Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийо¬мів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».

Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доціль¬но використовувати додаткову тематичну літературу з метою по¬шуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передба¬чати виявлення мовцем

підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.

Результатом застосування прийомів дослідження та розвит¬ку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які без¬посередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумов¬лює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.

5. Формування основної ідеї.

Основна ідея е смисловим центром твору, а, отже, пов'я¬зана з його логіко-структурною організацією i, відповідно в певній мірі. залежить від форми ПМ, яку обрав мовець, основною ідеєю твору можуть бути висновки «міркування», констата¬ція особливості, одиничності об"єкту "опису" або вияв¬лення його належності до певного класу об"єктів тощо. Основ¬на ідея, звичайно, виступає у вигляді судження, загального положення, яке ілюструється, розвивається та обгрунтовується іншими ідеями. Тому ефективним прийомом для створення основ¬ної ідеї твору е «playing with data» (Ellis І985, І978), сутність якого полягає у виявленні або створен¬ні взаємозв"язків між окремими ідеями / Див. Додаток 6/. Застосування цього прийому до наявного "банку ідей", пов'я¬заних з конкретизованою темою твору, може розкрити неочікувану перспективу смислової організації висловлювання, виявити потенційно цікаві взаємозв'язки. За рахунок аналізу, абстрагування від незначних елементів, комбінування окремих ідей мовець може не тільки окреслити основну ідею, а й в певній мірі уявити канву твору, його сюжетну лінію.

б. Організація ідей у відповідності з логіко-структурною специфікою КМФ

Здійснення кроку організації ідей, акумульованих завдя¬ки прийомам «exploring subjects» та «FRIEDs» і відіб¬раних у процесі конкретизації теми твору, тісне пов'язанє з плануванням письмового висловлювання і завершує етап підготов¬ки до ПМ. Загальною метою операцій, що входять до складу да¬ного кроку, е з"ясування мовцем шляхів організації ідей у відповідності з логічною та структурною специфікою обраної форми ПМ.

Логічна організація змiсту майбутнього твору передбачає, в першу чергу, систематизацію ідей за критеріями, які відо¬бражають їхній взаємозв'язок зі специфічними смисловими еле¬ментами конкретної КМФ. Як вже зазначалось, серед таких смислових елементів виділяються:

І/ в "описі" - локалізація об'єкта у просторі й часі i відображення його взаємозв"язкiв з іншими об"єктами; ха¬рактеристика його ознак та властивостей; висновки про його специфічність у групі подібних об"єктів чи навпаки, належність до певного їх класу;2/ у "розповіді" характеристика ситуації за її локальними та темпоральними ознаками, суб"єктами, умовами, яка вводить сюжет "розповіді»; ретроспективний огляд подій, ви¬падків, що розвивають сюжетну лінію, включають "конфлікт", його розвиток та вирішення; висновки з даної ситуації за її результатами та іноді наслідки, до яких привели вказані по¬дії;

3/ у "міркування":

а/ "доказ" «- загальні положення, які можуть являти собою вирішення певної проблеми чи питання і вимагають обгрун¬тування: факти, приклада, аргументи, які обґрунтовують істинність чи хибність даних положень; висновки про істинність чи хибність положень, що грунтуються на аналізі приведених фактів, аргументів, прикладів;

б/ "умовивід" - характеристика певної проблеми, пи¬тання, які' потребують вирішення; факти, аргументи, докази, приклади, організовані за певним причинно-наслідковим зв'яз¬ком і призначені для вирішення проблеми; констатація припу¬щення у вигляді судження про шляхи вирішення проблеми та його обгрунтування на основі аналізу фактів, прикладів тощо.