Харчові добавки

Дослідження, проведені в США у 80—90-х роках ХХ ст., показали відсутність зв'язку між вживанням сахарину і розвитком раку сечового міхура. Разом з тим, у 1990 р. після дослідження, проведеного в Туреччині, сповіщалось про статистично суттєвий зв'язок (р<0,05) між вживанням штучних підсолоджувачів та розвитком раку сечового міхура у людей, але автори не ідентифікували дію окремих штучних підсолоджувачів, зокрема сахарину.

Повторно оцінивши одержані дані, Комітет експертів ВООЗ вважає, що рівень в 1%, еквівалентний 500 мг/кг маси тіла, є такий, який не викликає токсикологічних ефектів, а зменшення приросту маси тіла (залежне від дози сахарину) є показником зниження біологічних параметрів організму, зокрема, пов'язане з гальмуючим впливом натрієвої солі сахарину на перетравлювання вуглеводів та білків. Разом з тим доведено, що високі дози Nа-солі сахарину (2 г/кг маси тіла) стимулюють дію таких активних канцерогенів сечового міхура як метил-N-нітрокарбамід, N-/4-/5-нітро-2-фурил/-тіазоліл-форейд, N-бутил-N/4-гідроксибутил/нітрозоамін та 2-ацетиламінофтор, призводить до збільшення випадків папілярної вузлуватої гіперплазії та пухлин сечового міхура, підвищує синтез ДНК в епітелії сечового міхура.Виявлені пошкодження тестикулів та порушення репродуктивної функції в щурів у тривалих дослідженнях цикламатів та їх метаболіту циклогексиламіну. Встановлено, що тестикулярні порушення зв'язані із особливостями обміну в цього виду тварин. Разом з тим, при 3-х місячному вживанні щурами циклогексиламіну в дозі 100 мг/кг маси тіла не виявлено небажаних ефектів, але при вживанні 50 та 200 мг/кг циклогексиламіну спостерігалось зменшення маси тіла. Виходячи з одержаних даних, Комітет експертів ВООЗ за основу оцінки взяв величину 100 мг/кг, вважаючи, що в цьому випадку існує достатній запас безпеки, і встановив тимчасову ДДД цикламатів 0—11 мг/кг маси тіла (у перерахунку на цикламову кислоту). При цьому враховано, що циклогексиламін виробляється у людей мікрофлорою кишкового тракту. Цикламати, як і сахарин, у великих дозах викликають рак сечового міхура у щурів. Встановлена також їхня коканцерогенна дія. Цикламати заборонено використовувати в США. В Україні дозволено їх використання в комбінації з сахарином у співвідношенні як 10:1.

Накопичення парафінів (при глянцуванні кондитерських виробів) є ризиком розвитку новоутворень, про що свідчать результати окремих зарубіжних досліджень.

Мутагенність харчових добавок. Відомо більше 200 рослин, які містять сполуки, мутагенні ефекти яких можна порівняти з руйнівною дією відомої бойової отруючої речовини — іприту. Звільнення харчового раціону від мутагенних речовин має велике значення. На жаль, окремі харчові добавки мають мутагенну дію. Так, доказана мутагенність консерванта нітрита натрію, який широко використовується у м'ясному виробництві, а також бактеріального інгібітора для вин та соків бісульфіту натрію [39]. Вивчення метаболізму інтенсивного підсолоджувача стевіозиду привело до виявлення його біоперетворення у стевіол — речовину, яка має мутагенну активність при її дослідженні на бактеріях. Якщо біотрансформація стевіозиду у стевіол має місце і в кишках людини, то стевіол може абсорбуватися у верхній частині травного тракту, потрапляти у шлунок і виявляти мутагенну активність після метаболізму в організмі. Результати експериментальних досліджень дозволяють також припустити можливість ентеропечінкової циркуляції стевіозиду або його метаболітів. Враховуючи наведене, доцільно провести токсикологічні дослідження на людях, звертаючи увагу на кінетику та шляхи екскреції метаболітів після перорального введення стевіозиду. Корисними можуть бути також дослідження кишкової мікрофлори за цих умов у людей.

В кінці 80-х років ХХ ст. спостерігали [40] залежне від дози збільшення хромосомних аномалій у кістковому мозку та в мейозних клітинах при пероральному введенні мишам сахарину. При експозиції 50 мкг/мл Na-сахарину виявлена малігнізація культивованих фібробластів крайньої плоті людини.

Імунотоксичність харчових добавок. Окремі харчові добавки негативно впливають на імунну систему і сприяють розвитку аутоімунних захворювань, тобто відіграють роль імунодепресантів. Так, встановлено [41], що барвник карамель ІІІ викликає зменшення кількості лімфоцитів в крові, особливо на фоні В6-гіповітамінозу. Така дія карамелі ІІІ пов'язана з присутністю в її складі 2-ацетил-4/5/-тетрагідроксибутимімідазолу. Крім зменшення кількості лімфоцитів в крові, за цих умов спостерігається також зниження маси вилочкової залози, значне зменшення кількості клітин, які дають позитивну реакцію на різні антигени. Комісія з харчових добавок ЄС рекомендувала країнам ЄС кілька барвників коричневого кольору, близьких до карамелі ІІІ — коричневий НТ, проста карамель, сульфітнолужна карамель, аміачна, сульфатноаміачна карамелі тощо, які можуть за певних умов мати подібну до карамелі ІІІ дію [42].

Крім барвників коричневого кольору, зміну імунологічних властивостей викликають мікробні полісахариди. Встановлено, що мікробні полісахариди здатні осідати на поверхні клітин, а також проникати в середину клітин, що супроводжується зміною фізико-хімічних, біохімічних та імунологічних властивостей клітинних мембран та самих клітин. Виявлено також підвищений біосинтез імуноглобулінів, зрідка — алергічні реакції на введення мікробних полісахаридів в організм. Як свідчать дослідження [37], окремі мікробні полісахариди зберігають здатність всмоктуватися в кишках і індукувати в організмі імунну відповідь, яка полягає в біосинтезі антитіл, при цьому алергічні реакції виникають значно рідше. Цими авторами описаний тип гіперчутливості шкіри, анафілактична реакція при введенні бактеріального декстрину.Нейротоксичність харчових добавок. У 70-х роках ХХ ст. показано, що широке використання глутамату натрію як смакової добавки викликає симптоми "хвороби китайських ресторанів", яка супроводжувалась головним болем, серцебиттям, слабкістю м'язів та порушенням пам'яті, а також викликає алергічні реакції [43]. Пізніше було доведено, що дорослі тварини і дорослі люди стійкі до великих доз глутамату натрію. Швидке засвоєння глутамату натрію перешкоджає накопиченню вільної глютамінової кислоти в плазмі крові і не призводить до небезпеки пошкодження чутливих тканин мозку. Окремі групи людей особливо чутливі до глутамату натрію, але механізм його дії ще не з'ясований. Разом з тим внесення глутамату натрію в раціон новонароджених мишей та щурів з часом викликає в них ожиріння і цукровий діабет. Тому глутамат натрію не рекомендується додавати до продуктів, призначених для дитячого харчування [44].