Наукознавство

Говорячи про специфіку різних наук, можна відзначити особливості філософського знання. У цілому філософія не є наукою. Якщо в класичній філософській традиції філософія трактувалася як особливого роду наука, то сучасні мислителі часто розвивають філософські побудови різко відмежовані від науки (це відноситься, наприклад, до екзистенціалістів, неопозитивістам). Разом з тим, у рамках філософії завжди були і є побудови і дослідження, що можуть претендувати на статус наукових. М.Борн відносить до таким "дослідження загальних рис структури світу і наших методів проникнення в цю структуру".

На емпіричному рівні наукового знання в результаті безпосереднього контакту з реальністю вчені одержують знання про визначені події, виявляють властивості цікавлячих їхніх чи об'єктів процесів, фіксують відносини, встановлюють емпіричні закономірності.

Для з'ясування специфіки теоретичного пізнання важливо підкреслити, що теорія будується з явною спрямованістю на пояснення об'єктивної реальності, але описує безпосередньо вона не навколишню дійсність, а ідеальні об'єкти, що на відміну від реальних об'єктів характеризуються не нескінченним, а цілком визначеним числом властивостей. Наприклад, такі ідеальні об'єкти, як матеріальні крапки, з якими має справа механіка, мають дуже невелике число властивостей, а саме, масою і можливістю знаходитися в просторі і часі. Ідеальний об'єкт будується так, що він цілком інтелектуально контролюється.Теоретичний рівень наукового знання розчленовується на двох частин: фундаментальні теорії, у яких учений має справу з найбільш абстрактними ідеальними об'єктами, і теорії, що описують конкретну область реальності на базі фундаментальних теорій.

Сила теорії полягає в тому, що вона може розвиватися як би сама по собі, без прямого контакту з дійсністю. Оскільки в теорії ми маємо справу з інтелектуально контрольованим об'єктом, те теоретичний об'єкт можна, у принципі, описати як завгодно детально й одержати як завгодно далекі наслідки з вихідних представлень. Якщо вихідні абстракції вірні, то і наслідку з них будуть вірні.

Крім емпіричного і теоретичних у структурі наукового знання можна виділити ще один рівень, що містить загальні представлення про дійсність і процес пізнання - рівень філософських передумов, філософських основ.

Наприклад, відома дискусія Бора і Ейнштейна з проблем квантової механіки по суті велася саме на рівні філософських основ науки, оскільки обговорювалося, як співвіднести апарат квантової механіки з навколишнім нас світом. Ейнштейн вважав, що ймовірнісний характер пророкувань у квантовій механіці обумовлений тим, що квантова механіка неповна, оскільки дійсність цілком детерміністична. А Бор вважав, що квантова механіка повна і відбиває принципово непереборну імовірність, характерну для мікросвіту.

Визначені ідеї філософського характеру уплетені в тканину наукового знання, втілені в теоріях.

Теорія з апарата опису і пророкування емпіричних даних перетворюється в знання тоді, коли всі її поняття одержують онтологічну і гносеологічну інтерпретацію.

Іноді філософські підстави науки яскраво виявляються і стають предметом гострих дискусій (наприклад, у квантовій механіці, теорії відносності, теорії еволюції, генетиці і т.д.).

У той же час у науці існує багато теорій, що не викликають суперечок із приводу їхніх філософських основ, оскільки вони базуються на філософських представленнях, близьких до загальноприйнятого.

Необхідно відзначити, що не тільки теоретичне, але й емпіричне знання зв'язане з визначеними філософськими представленнями.

На емпіричному рівні знання існує визначена сукупність загальних представлень про світ (про причинність, стійкість подій і т.д.). Ці представлення сприймаються як очевидні і не виступають предметом спеціальних досліджень. Проте, вони існують, і чи рано пізно міняються і на емпіричному рівні.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання органічно зв'язані між собою. Теоретичний рівень існує не сам по собі, а спирається на дані емпіричного рівня. Але істотно те, що й емпіричне знання невідривне від теоретичних представлень; воно обов'язково занурено у визначений теоретичний контекст.