Методика проектування і виготовлення комплекту доріжки і серветок у техніці вишиванням хрестиком

Вступ

Наш український народ творець нової соціалістичної культури досяг великих успіхів у всіх видах мистецтва: в музиці, літературі, живописі, графіці, скульптурі, архітектурі, у різних видах декоративно-прикладного мистецтва.

Із покоління в покоління переходить мистецтво вишивки в якій народні відбили одвічний потяг до краси. Все розмаїття візерунків свідчить про любов до народу, праці, народу та художню фантазію. Загально відомо, що ручна вишивка, сприяє розвитку особистості, їх образному мисленню, естетичному вихованню, а також координації рухів, відчуття простору. Вона несе в собі можливість вияву мистецьких принад – тут поєднуються художні естетичні, етичні смаки, розвивається пам’ять, формується зосередженість, збагачується уява і художнє сприйняття довколишнього світу.

Багатство творчої фантазії, техніка, майстерність характерні для українських народних вишивок.

Українські вишивки дуже різноманітні і гармонійні за поєднанням кольорів. Кожному району притаманний своєрідний колорит. Вишивка розглядається як один із видів живописного мистецтва. Аналіз сріблястих переливів вишивки, білими нитками на білому фон, дзвінких звучань вишивки червоними і білими, червоними і синіми, червоними і чорними нитками, барвистої соковитості, багатоколірної гами дає можливість стверджувати, що в галузі вишивки найбільш багато і різносторонньо розкрилось колористичне обдарування народних майстрів. Кольорова вишивка дає сміливий порівняльний виклик народному розпису і в багатьох варіантах перемагає його своєю специфікою, мелодійної гармонійності кольорових зіставлень.

Вишивка – це унікальне мистецтво народної графіки, вона зберегла і несе в собі багатовікову культуру народної декоративної лінії. Стібки нитки-лінії – прямі по горизонталі або вертикалі, діагональні – основа творення складних орнаментальних форм. Вона – домінантна вишивального мистецтва. З неї починається безперервний процес творення – від простих елементів до складних мотивів, орнаментальних форм. Характерно, що у вишивці наглядніше і переконливіше, ніж в інших видах мистецтва можна спостерігати народну винахідливість, щодо методів розміщення мотивів на лінії, яку в народі називають стежиною, дорогою, бігунчиком.

У вишивці найглибше відображене орнаментальне багатство народного мистецтва, вона дає численні зразки геніальних композицій, неперевершених за рівнем художнього трактування в інших видах народного мистецтва.

Отже, дослідження вишивки розкриває важливі аспекти вираження в ній живописної, графічної і орнаментальної культури народу.

Вишивка зберігала в своїй іконографії давні архаїчні магічні мотиви. Вона майже нічого не губила із своїх надбань, нагромаджувала іконографічне багатство. Колективний досвід причетний до відбиття складною мовою вишивального мистецтва народного світогляду. Закономірні процеси художньо-естетичного мислення народу формувалися віками і удосконалювалися в міру поступу на шляху суспільного процесу. Як підкреслював К. Маркс людина, створюючи багатющий предметний світ, працює законами краси. У всезагальній художньо-естетичній картині людського буття вишивка займає гідне місце як найбільш масовий і різнофункціональний вид мистецтва.

Розділ І

“Вишиті прикраси інтер’єру приміщення”

1.1.Назва об’єкту проектної діяльності, його актуальність.

Вишивка – це поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому узор та зображення виконуються в ручним або машинним способом на різних тканинах, шкіри, повсті та інших матеріалах, лляними, бавовняними, шовковими, вовняними нитками.

Цей вид мистецтва виник давно, корені його сягають у глибину віків.

Мабуть ніколи не зможемо ми довідатись, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, бо з огляду на довговічність тканини і ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва. Адже зразки найдавнішої вишивки в музеях Європи відносяться V ст. н.е., а пам’ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть.