Музичний фольклор Тернопільщини

До нашого часу на Тернопільщині збереглися і виконуються такі пісні про святого Миколая, як “О хто, хто Миколая любить”, “Святителю Миколаю”, “Ішов Миколай лужком-бережком” та ін.

Вони, як правило, писемного походження, хоча останнім часом ці пісні вже втратили авторські ознаки і, значною мірою, фольклоризувалися, тобто виконуються як народні твори.

Їхнє писемне походження особливо відчутнє на словесному та мелосному рівнях (несиметричність строфічних віршів, секвенційність мелодичного становлення, класичні норми кадансування тощо), а фольклорне - в самому способі виконання та передачі від покоління до покоління.

У 20-30-х рр. ХХ ст. на Тернопільщині в шкільних та дошкільних закладах розігрувалися невеличкі сценки, пов'язані із рядженням у Святого Миколая, Ангелів, Жидів, Чортиків та ін. Вони, як правило, вели з дітьми моралізаторські бесіди, чемним дітям дарували подарунки, а нечемним - прутики. В радянський період ця традиція була строго заборонена комуністичним режимом, а в період утворення держави Україна була знову відновлена.Найбільшим святом на Тернопільщині в зимовий час є Різдво. В дохристиянський період у цей час наші предки святкували різдво денного світила - сонця, а в християнський період - різдво Сина Божого Ісуса Христа. Як бачимо, ці свята поєднані між собою ідеєю світлоносного начала. Адже, Син Божий як і сонце є найбільшим світлом як на небі, так і на землі.

Свято Різдва багате різними обрядовими дійствами, де головну роль відіграє музика, танці, пантоміма. Серед музичного компоненту домінуючу роль відіграють пісні, які називаються колядками та щедрівками.

Термін “колядка” праукраїнського походження. Він походить від імені богині неба Коляди, яка в цей період народжувала нове Сонце. Колядки - це своєрідні духовні жертви на честь народження нового божества - Світла. Їхня функція - супроводжувати різдвяні обрядові дійства, особливо на Свят вечір та в перший день різдвяних свят.

Колядування дітей та й дорослих у різні часи мало велику магічну силу. Адже, воно виконувало своєрідну функцію “першого полазника”, який завжди ніс у кожну українську родину щастя, радість і добро.

Колядки, що побутують на Тернопільщині, в основному, поділяються на дохристиянські та християнські. Перші, починаючи з початку ХХ ст., були активно витіснені колядками християнського змісту, що активно функціонують на Тернопільщині і до сьогодні.

Для дохристиянських колядок властива прославна та гумористична тематика, суспільно пронизана аграрними мотивами. Адже, вони прославляють господаря, його сім'ю, а також веселять їх гумористичними куплетами, надаючи їм святкового настрою. В кінці кожної колядки звучали віншування - своєрідні формули-побажання та вимоги винагороди, що вказувало на священнодійство колядників, на їхню можливість приносити до осель не тільки добро, але й зло.

Для дохристиянських колядок властива як симетрична, так і несиметрична строфіка, яка втілюється переважно у прості однорядкові строфи із приспівами, що втілюють у собі основний смисловий код свята (це переважно “Святий вечір”).

Найпоширенішими ритмічними формами вірша у дохристиянських колядках є нецезурований шестискладник (6), семискладник (7), або цензурований десятискладник (5+5). Ритмічні форми приспівів у колядках бувають значно більшими за обсягом складів ніж самі строфи. Це вказує на їхню домінантну особливість у цих творах в цілому.

Дохристиянські колядки характеризуються силабомелодичним ритмом у формі об'єднання ( ), моторною мелодикою та вузькооб'ємними ладозвукорядами (тетрахорд, пентахорд).

Дохристиянські колядки виконувалися на Різдво дітьми, хлопчиками-підлітками та парубочими гуртами, де заспів виконував, як правило, їхній провідник, а приспів - усі учасники гурту колядників.

Останнім часом на Тернопільщині виконуються лише колядки християнського змісту. Вони як жанр сформувалися у середньовіччі з метою кращого розуміння біблейної оповіді про народження сина Божого - Ісуса Христа. Згодом ці пісні стають складовою частиною і інших обрядових дійств народного походження - “Кози”, “Коня”, “Ведмедя”, лялькового та живого вертепів.