Музичний фольклор Тернопільщини

Танцювальні пісні, як правило, виступали у двох формах: як власне танцювальні пісні і як приспівки до танців (спорадично виконувані у танцях куплети).

Власне танцювальні пісні базуються на козачково-гопакових та коломийкових ритмічних елементах, що творять національний танцювальний субстрат.

На Тернопільщині останнім часом побутують і напливові танцювальні мелодії, на основі яких творяться місцеві пісенні сюжети. До них належать різного роду вальси, польки, краков`янки, обереки, фокстроти тощо. Вони, в основному, мають локальні назви - це „Каперуш”, „Три кроки”, „Чабани”, „Микита” тощо.

Серед танцювальних пісень найпоширенішими є „Ой дівчино, звідки йдеш”, „Танцювала рибка з раком”, „Як ся біда віддавала”, „Наші бабця старенькі” та ін.

Активно-діючим репертуаром, що репрезентує Тернопільський терен, виявилися напливові пісні (пісні літературного походження). Причиною їхньої появи стали поезії видатних українських поетів-класиків І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Шашкевича, І.Франка, Б.Лепкого, С.Чарнецького, Р.Купчинського та ін. Авторами цих пісень на початковому етапі були українські композитори-аматори, вчителі музики різного роду шкіл, а також студенти різних навчальних закладів. З часом через наближеність цих мелодій до народних їхнє авторство призабулося і вони ввійшли в розряд напливових.

За своїми музично-стильовими елементами вони дуже близькі до міського романсу, адже вони й породжені стилем міської аматорської культури. Їх характеризують часті секвенційні поєднання, використання простих двочастинних форм: строфа+приспів, використання класичних форм кадансів, чотирирядкових строфічних форм тощо.

Найпоширенішими напливовими піснями, які виконуються на Тернопільщині є „Летить галка через балку”, „Стоїть гора високая”, „Час рікою пливе”, „Спить ставок, де колишуться віти”, „Чорнії брови, карії очі”, „Чуєш, брате мій” та ін.

Вагоме місце в музичній культурі Тернопільщини займає традиційна інструментальна музика. В давніший період вона виступала, в основному, у формі троїстих музик: скрипка, цимбали і басоля (могли бути і інші комбіновані варіанти). Вона приймала участь у різного роду обрядових дійствах - колядуванні, щедруванні, ходінні з обрядовим рядженням, а також у сімейних та молодіжних дозвіллях - вечорницях, весіллях, вулиці, толоках, хрестинах тощо. На менших гуляннях використовувалися і одиночні інструменти: сама скрипка, дуда, ліра тощо.

За період радянської влади традиційна інструментальна музика під впливом урбанізаційних процесів значно модернізувалася і останнім часом базується на електронних інструментах - електроорганах, електрогітарах тощо. Вона, як правило, використовується у вокально-інструментальних формах.

В її репертуар входять найпопулярніші в останній час пісні-хіти та інструментальні мелодії.

Перші записи народних пісень на Тернопільщині зробив І.Пашковський у с.Мишковичі, біля Тернополя у другій половині XVIII ст. Це були пісні літературного походження. Особливо активізується записування фольклору на початку ХІХ ст. відомими вченими-збирачами З.Доленгою-Ходаковським, І.Вагилевичем, Я.Головацьким, Г.Галькою, П.Чужбинським, а також місцевими збирачами-аматорами П.Білинським, В.Лучаківським, І.Ляторовським, В.Навроцьким, С.Шаблевською.

В кінці ХІХ- на початку ХХ ст. на Тернопільщині записують народні пісні видатні вчені - уродженці цього краю В.Гнатюк та О.Роздольський, їхні записи входять у багатомовні видання Етнографічної комісії при Науковому товаристві ім.Т.Шевченка у Львові.

У радянський період на Тернопільщині записували пісенний фольклор місцеві збирачі-краєзнавці О.Вітенко, Ю.Горошко, Д.Лавренюк, С.Турик, П.Медведик, С.Стельмащук, Б.Синенька, І.Виспінський, Л.Кушлик та ін.

У 1989-1993 рр. завдяки збирачам-фольклористам П.Медведику та С.Стельмащуку вийшла збірка у двох частинах „Пісні Тернопільщини”, в яку ввійшло 595 пісень та 200 коломийок.У 80-90-х рр. ХХ ст. значну збирацьку та транскрипторську роботу проводить доцент Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка, кандидат мистецтвознавства О.Смоляк. В його рукописному фонді нараховується біля 5000 пісенних одиниць. Із них біля 500 надруковано у збірнику „Весняна обрядовість Західного Поділля”, що вийшов в 2001 р у Тернопільському видавництві „Астон”. Матеріал супроводжується науковими коментарями та таблицями.