Музичний фольклор Тернопільщини

Найбільший пласт в активному репертуарі тернопільських співаків представляють любовні балади - це „Ой там під лісом, під дубиною”, „Ой червоно сонце сходить”, „Ішов відважний гайовий”. „Злетів сокіл з ліса” та ін.

Любовні пісні - це той основний масив репертуару, який найчастіше виконується у молодіжному середовищі співаків. Вони особливо часто виконуються на вечорницях та молодіжних вулицях. На Тернопільщині найчастіше виконуються такі любовні пісні, як „Ой чий то кінь стоїть”, По садочку ходжу”, „Ой звідси гора”, „Чом ти не прийшов”, „Ой дівчина по гриби ходила”, „Світи, місяць, нічку”, „А вже третій вечір”, „Ой ти, горо кремінная”, „Там на ставі, на ставочку” та ін.

Сімейні пісні найчастіше виконуються одруженими людьми на весіллях, хрестинах, різного роду родинних святах, а також на осінніх толоках. Їхню тематику, в основному, складають такі мотиви, як зародження сімейних відносин, вороги на перешкоді новоодруженим, сімейна зрада та нещасливе сімейне життя. Часто на Тернопільщині виконуються такі сімейні пісні, як „Крикну я си, крикну”, „Ой летіла зозуленька понад море в гай”, „Ой у полі озеречко”, „Сіно моє, сіно”, Журо моя, журо” та ін.

Пісні родинно-побутового змісту на відміну від соціально-побутових пісень мають дещо відмінну структурно-музичну стилістику. Вона визначається у наступному.

Пісні родинно-побутової тематики характеризуються, як правило, дворядковою або чотирирядковою строфою із автоматичним повтором другого або третього та четвертого речень.

Типовими ритмічними формами вірша в родинно-побутових піснях є дванадцятискладник (6+6), чотирнадцятискладник (4+4+6) та п`ятнадцятискладник (5+5+7). Ритмічні форми організації в цих піснях є розмаїтими і скорiше всього впливають із гомогенного фольклорного середовища чи модусу мислення того чи того етнографічного середовища.

Звичайні пісні родинно-побутової тематики в найбільшій мірі характеризуються кантиленною мелодикою, яка є типовою для цієї групи. Для них властивими є пентахордно-гексахордні ладозвукоряди, хоча часто зустрічається і плагальне поєднання двох пентахордів чи тетрахордів.

Звичайні пісні родинно-побутової тематики мають властивість виконуватися як сольно (індивідуально), так і гуртом. Вони, в основному, виконуються для задоволення власних потреб.

Звичайні пісні родинно-побутової тематики останнім часом в репертуарі тернопільських співаків зустрічаються в найбільшому обсязі.

Групу звичайних пісень соціально-побутової тематики на Тернопільщині складають такі народномузичні жанри, як козацькі, рекрутські (жовнірські), емігрантські, стрілецькі та повстанські. Останні в період відбудови української держави найбільш поширені на Тернопільщині. а перші майже повністю вийшли з ужитку.

Їхня жанрова приналежність, скоріше всього, визначається за допомогою тих головних персонажів, які притаманні їхнім сюжетам. Якщо головним персонажем є козак, то пісня належить до козацьких, як рекрут, то до рекрутських і т.д.

За структурно-мелосними характеристиками соціально-побутові пісні близькі до родинно-побутових. Різнять їх лише часті лексичні аплікації, зокрема, „гей”, „гой”, „ох”, „ух”, що служать своєрідними внутрішніми рефренами і надають цим пісням особливого внутрішнього навантаження.

У піснях соціально-побутової тематики частіше зустрічаються і зовнішні приспіви, які підкреслюють смислове навантаження самого жанру і є його основним визначальним чинником. Зокрема, частими приспівами у козацьких чи вояцьких піснях є „раз, два, три”, „шум. трія-ра” тощо.

Звичайні пісні соціально-побутової тематики в порівнянні із родинно-побутовими частіше виконуються чоловіками - як солістами, так і гуртами, тобто вони є пріоритетними у чоловічому виконавстві.Серед козацьких пісень на Тернопільщині найчастіше виконуються такі пісні, як „Їхав козак через міст”, „Ой три літа, три неділі”, „Ой у полі жито”; серед рекрутських та вояцьких пісень - „Ой у полі верба”, „Чорна рілля ізорана”, „Чорна хмара наступає”, „Ой летіли гуси з далекого краю”; серед емігрантських - „Чорна хмара на Вкраїні”, „Сумно мені, сумно”, „Канадо, Канадо”; серед стрілецьких та повстанських - „Бо війна, війною”, „Зажурились галичанки”, „Прощай дівчино”, „Ой війна, війна”, „Ой там біля лісу”, „Там під львівським замком” та ін. Часто уживаними на Тернопільщині є танцювальні пісні і споріднені з ними (коломийки, жартівливі та сатиричні пісні). Без них не обходилося ні одне молодіжне або сімейне дозвілля.