Хоровий спів
Як показали спостереження за роботою з 6-7-річними дітьми, чистота співацького інтонування формується в них повільно, що пояснюється зокрема недостатньою цілеспря¬мованістю навчання. Учитель повинен особливу увагу приді¬лити початковому етапові становлення співацької інтонації в дітей.На підготовчому етапі роботи було поставлено, в основно¬му, два навчальних завдання: розвиток музичного сприйман¬ня учнів; розвиток зовнішньо-внутрішнього слуху, їх реалізу¬вали послідовно, оскільки ми вважали за доцільне спочатку допомогти дітям накопичити музичні враження, розвинути уяву, фантазію, музичну пам'ять. Друге завдання пов'язане з використанням у музичній практиці набутих знань і навичок.
Конкретизуємо перше завдання: під час слухання музики звертати увагу дітей на музичний звук та його основні влас¬тивості (зокрема звуковисотність), враховуючи, що розвиток зовнішнього слуху сприятиме розвиткові внутрішнього.
Друге завдання підготовчого етапу реалізували на основі формування внутрішніх музично-слухових уявлень, що від¬повідають реальному звучанню. Учням було запропоновано такі завдання:
1. Послухати два різні за висотою звуки (послідовно), по¬тім знову послухати їх (під час повторення один із них зміне¬но) і визначити, який звук змінився і як саме.
2. Визначити, чи правильно вчитель співає звук порівня¬но з тим, що прозвучав на фортепіано (звук навмисно від¬творювали неправильно).
3. Послухати три звуки на фортепіано (рух поступеневий), під час повторного прослухування визначити, який з них пропущено.
4. Послухати кілька звуків, що відтворюються одночасно, і визначити їх кількість.
5. Визначити напрям руху мелодії.
6. Прослухати стрибкоподібну мелодію й показати, куди вона рухається.
7. Під час повторення стрибкоподібної мелодії зобразити графічно її звуковисотний малюнок.
8. Брати участь у музичному діалозі, відповідаючи вчите¬леві низьким або високим голосом залежно від того, в кого треба перевтілитися - у ведмежат чи пташенят.
Використовуючи викладені вправи, пропонуємо дітям «ді¬стати» цей звук. Водночас застосовуємо метод «спроб і помилок», значення якого в даному випадку полягає в тому, що він ґрунтується на слуховому контролі. Ми праг¬нули до того, аби учні звикали оцінювати й коректувати співацький звук за допомогою музичного слуху. Працювали з групами (по два-три учні), а також індивідуально. Навички «потрапляння» на певний звук поступово автоматизуються.
Під час розучування пісні доцільно додержувати такої по¬етапності: 1) підготовка до слухання твору; 2) його сприй¬мання; 3) попередня бесіда про пісню; 4) її розучування; 5) аналіз; 6) повторення. Для кожного етапу визначено певні завдання і відповідні методичні прийоми.
Готують до сприймання пісні методом розповіді або бесі¬ди. Завдання підготовки - зацікавити дітей піснею та емоцій¬но настроїти їх на сприймання музики. Водночас бажано не тільки повідомити дітям, що будемо розучувати таку-то піс¬ню, а й зацікавити їх.
Іноді можна ознайомити дітей з історією твору, якщо во¬на цікава для них.
Перед прослухуванням корисно запропонувати учням роз¬казати потім, про що йдеться в пісні. Це спонукає їх уважно слухати твір, сприймаючи його загалом.
Готувати учнів до сприймання пісні можна також, озна¬йомлюючи їх з віршованим текстом. Виразно прочитавши слова, учитель проводить бесіду про зміст і настрій твору, пропонує дітям охарактеризувати відповідну музику, що ви¬никла в їхній уяві.