Українська фортепіанна музика

Одну з найважливіших галузей радянської інструментальної музики становить фортепіанна педагогічна література. Вона допо-магає виховувати художній світогляд, музичні смаки молодого по-коління, формувати основи виконавської майстерності.

Українська фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає ви-значне місце у радянському педагогічному репертуарі.

У створенні її українські композитори набули великого позити-вного досвіду.

І сьогодні в дитячій інструментальній музиці українських ком-позиторів часто в тій чи іншій мірі почувається відгомін творчих принципів Ковалевського. Створений у 1936році альбом “24 дитячі п’єси для фортепіанно”. В. Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі дитячої музики.

Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність, художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п’єс і особливо з “Детским аль-бомом” Чайковського, чия творчість була дорога і близька нашому композиторові.

Косенко характерними поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко розкриває зміст своїх мініатюр.

Художній світ ліричних пісень знаходить своє відображення у п’єсах “Пастораль”, “На узліссі”, епічних - в “Українській народній пісні”.

Народно-пісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцю-вального характеру (“Танкова”). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого життя, пов’язаних з образами природи (“За метеликом”, “Ранком у садочку”, “Дощик”).

Тональний план “24 дитячих п’єси” сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних і мінор-них тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу тональність, що своїм колоритмом допомагає його розкрит-тю.

В альбомі природно використані прийоми народної поліфонії.

Основну виражальну функцію найчастіше виконує пісенне дво-голосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді супро-воджується органними звучаннями басу.

Структурними особливостями музичної форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність приро-дно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові образи.

У “24 дитячих п’єсах” Косенка фактура з переважною кількістю чорних клавіш застосовується у п’єсах і кантиленного і моторного типу. Характерно, що майже половина п’єс збірки, від “Польки” №10 до “Гуморески” №19 оформлені саме так. Вказані п’єси – од-наково корисний матеріал і для виховання навичок співучого лега-то (“Пастораль, “Мелодія”, “Колискова пісня”) і для інтенсивного розвитку пальцевої і кистьової легкості, швидкості, загальної віль-ності і незалежності рухів рук і пальців (“Полька”, “В похід”, “До-щик”, “Етюд”, “Скакалочка”, “Балетна сумка”, “Гумореска”).

Поданим нижче аналізом деяких п’єс із цих груп ще раз підтве-рджується художньо-виховна і педагогічна цінність альбому Косен-ка.

“Піонерська пісня” цікава як зразок природного злиття пісенно-хорових традицій з живим впливом сучасності. Уже на початку першого куплету виразно вимальовується протиставлення одного-лосного заспіву хоровим звучанням паралельними терціями, які розгалужуються в октави, і в акорди.

“В похід”. Гострий ритмічний пульс маршу змінив плавно-пісенні елементи попередньої п’єси. Мелодія прийнята фанфар-ними інтонаціями, що надає творові урочистого характеру.