Зустріч у степу. Диктант

- Був я веслярем на галері. Якось здійнялася буря, пішли хвилі, як ці могили. Вивернуло щоглу і просто на нас. Сусіду мого забило, а мені перебило руку й ребро. Капудан записав, ніби нас обох забито, а сам продав мене мурзі... Там і Абдулка був невільником, - хитнув головою в бік хворого. - Він із черкесів. Заприятелювали ми. Бачу - добра він людина. "Тікаймо, - кажу, - братику!" Послав нас мурза пасти отари. Підгодувалися бринзою, насушили коржів - і гайда.

А тиждень тому скоїлося лихо. Дісталися до цієї річки, зраділи. Поліз я купатися. Чую крик. Повернувся. Абдулка біжить доводи, як навіжений, а полоз за ним колесом крутиться. Я туди. Поки підплив, полоз його обвив і душить.

Почав я гадину шаблею рубати. Шматки спадають на землю й плигають, наче живі ковбаси. Абдулка лежить весь синій, і кров із горла б'є. Розплющив очі, а в них така мука! "Кине він мене, мовляв, напризволяще". Не міг я того погляду витримати. Так і ніс на руках... Торба з їжею загубилася. Води не стало. Заслаб я. А йому кров із горла так і ллє, а сам горить, як у вогні...

Абдулку поховали на світанку. Вирили глибоку яму, загорнули в чисту полотнину, як велить Їхній закон мусульманський, поклали, засипали. Сирий горбок уквітчали зіллям від чагарника.

Багато Їх у степу, безвісних, безіменних могил. Дмуть на них вітри буйні, обростають вони травою, а перехожі чумаки скидають шапки й кладуть на них зелену гілку...

Чумацька валка рушила в путь. Знов зарипіли вози над безмежною пустелею степу (За 3. Тулуб; 650 сл.).

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. З Криму на Січ чумаки везли:

а) рибу;

б) хліб;

в) сіль:

г) сіль та рибу.

2. Чумаки були озброєні

а) шаблями;

б) шаблями та ятаганами;

в) шаблями та мушкетами:

г) мушкетами та списами.

3. "Від чуми та гадини" чумаки просочували одяг

а) сіркою;

б) горілкою;

в) мазутом;