Особливості використання іменників

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.

неправильно правильно

на попереднім з'їзді на попередньому з'їзді

на старім обладнанні на старому обладнанні

6. Замість розмовної форми треба користуватися конкрет¬ним визначенням.

неправильно правильно

чималий, чималенький, великий, більший за,..,

великуватий, завеликий дуже великий

якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

неправильно правильно

самий високий найвищий

самий чорний найчорніший

самий довгий найдовший

8. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюю¬чи їх іменниками або відповідними прикметниковими форма¬ми. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих ви¬падків, коли є кілька однорідних членів.

неправильно правильно

студентові досягнення досягнення студента або студентські досягнення пропозиції

Петренкові пропозиції Петренка В. П,

директорові розпорядження розпорядження директора

материна, батькова і другова поради матері, батька і друга

поради

Але усталеним є вживання присвійних прикметників:

а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція, ермітів многочлен, гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, лангранжові дужки, Петрові батоги, рентгенівський апарат, фредгольмів мінор, штрумова система та ін.;

б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфова праця та ін.