Особливості використання іменників

Особливості використання іменників

Слід пам'ятати, що ОДС вимагає:

1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однознач¬ним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, габарит, гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон'юнктура лабораторія, маркетинг, номенклатура, об'єктивність, побор¬ник, прецедент та ін.

неправильно правильно

анонімка анонімний лист

сотняга гривень сто гривень

заліковка залікова книжка

маршрутка маршрутне таксі

фарбова фарбування

кадровик кадровий працівник

астматик хворий на астму

хитрун хитрий

забудько людина, яка забуває

пустуха дівчина (жінка), яка пустує

горбань людина з горбом (горбата людина)

ручище велика, сильна рука

авто автомобіль

товарняк потяг, який перевозить вантаж (вантажний потяг)

водичка злодюга вода злодій

Отже, треба уникати вживання іменників із розмовного сти¬лю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою осно¬вою тощо й заміняти їх нейтральними, книжними іменниками або іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальни¬ми конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу, професії, поса¬ди, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:

неправильно правильно

викладачка хімії викладач хімії

касирка (касирша) заводукасир заводу