Особливості використання іменників

10. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним імен¬никам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту, наприклад:

неправильно правильно

допомагати надати допомогу

доручити дати доручення

змагатися провести змагання

наїхати зробити наїзд

оглянути здійснити огляд

переговорити вести переговори

Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах при¬пускається форма наказового способу дієслова (.доручити, огля¬нути та под.).

11. Іменник (додаток) після дієслів повідомляти, сповіщати ставити в 3. відмінку, а не в Д., наприклад:

неправильно правильно

повідомити студентові повідомити студента

сповістити інженерові сповістити інженера водія

Карпенку Б. Т. Карпенка Б. Т.

12. Уживання низки дієслів пов'язано з іменником, який повинен стояти в Р., а не в З. чи Д. відмінку, наприклад:

неправильно правильно

зазнати біду зазнати біди

завдати шкоду завдати шкоди

пильнувати чистоту пильнувати чистоти

шкодувати гроші на освіту шкодувати грошей на освіту

радіти перемозі радіти з перемоги

Та це правило не варто застосовувати до іменників II відміни чоловічого роду однини, які мають закінчення -у, -ю, оскільки воно (закінчення) збігається з Д. відмінком, наприклад:

неправильно правильно

запобігти вибуху було запобігти вибухові було