Чому на Поліссі мозолю називають жабою

хрипотах

стенокардіяххх

запалення у худобиххх

запалення у худоби

з'єднувальна деталь у плузіххххх

ямка у жорніхххх

засувка у дверяххх

підківка у взуттіх

стрілка на копитіхххххх

гачок, петляхх

аксельбантх

хрестовина (техн.)хх

морський чортхх

заглиблення на поверхніхх

хворобливий нарістхковпачок на осі (техн.)хЗведення псл *zaba до *guēbha 'аморфна, волога, слизиста маса' на фонетичному і семантичному рівнях обґрунтоване. Зваживши на розвиток семантичної структури індоєвропейських (і не тільки) номенів, пов'язаних із називанням б. з., обґрунтованою видається і семантична дисперсність у ряді мов (див. табл.). В етимологіях лексем, що маніфестують б. з. у різних мовах, простежується тенденція: архісема ('слизистий, в'ялий, відвислий', 'стрибати', 'нечистоти, сміття', 'звуконаслідування') > 'Rana', властива кільком мовам (як правило, спорідненим) і від неї весь подальший семантичний розвиток. Тобто, семема 'Rana' є первинною по відношенні до решти: 'хвороба', 'технічний пристрій', 'бур'ян', 'кривизна' тощо. Щодо псл. *žaba, то тут можливий інший розвиток. У праформах чотирьох мовних сімей, поданих у словнику В.М.Ілліча-Світича алт. gübä- / göbä- 'зігнений, опуклий' картв. ġib 'вивихнути'; с. -х. g(w)b-/ k(w)p-' згинатися, випуклість'; i.-e. ghueb- 'згинатися, кривий' [Иллич - Свитыч, 236], об'єднаних інтерсемою 'нерівність - гнути', як бачимо, наявні елементи g(p), b (k). Такі ж кореневі g,b маємо і в і.-є *guēbh-, з якого і виводиться псл. *žaba. У матеріалах словника В.М.Ілліча-Світича не фіксуються праформи з кореневими g(p), b(k) із семантикою 'вологість, аморфність'. Можна припустити, що *gebh-, яке дало життя номенам на позначення Rana у слов'янських та ряді діалектів германських мов, - пізнє праіндоєвропейське утворення. Разом з тим в і.-є. прамові чітко виділяються деривати із семантикою 'згинатися, кривий', які зводяться до *gheub-, що й могло призвести, зважаючи на фономорфологічну близькість *guēbh- та *gheub-, до омонімії вже на праслов'янському мовному ґрунті (пор. лит. źabankai 'пастка', źabas 'хмиз', балт. Gabas 'гак, вішалка' [Лаучюте, 66, 45, 102]. Враховуючи вищенаведений матеріал, можливо, не варто шукати типологічні паралелі і пов'язувати із жабою блр. жабіць 'перегинати' за зразком лат. angina < ango 'душити' [Меркулова, 2-78]. Не просто семантично об'єднати жаба 'Rana' і поліські лінгвеми жабка 'пристрій, на якому підвішується нит' (33), жабка 'держак у сковороді '(34), рос. діал. Жабок 'розпірка у бороні '(65), п. діал. żaba 'частина деревини, у якій обертається воротний бігун' (92). Простіше й очевидніше збагнути, що коли граб жабіцца' гнеться', то це і є первинна семантика цього вербатива, яка зводиться до і. -є. *gheub- 'згинатися, кривий'. Звідси не буде позбавленим рації й припущення, що зхпл. жаба 'мозоля' теж таїть архаїчну семантику, адже поява мозолі зумовлена тисненням < 'випуклість, гнути'. ДОДАТОК Слов'янські утворення від *žab- Žaba 'Rana' весь ареал; д-р.жаба 'хвороба ротової порожнини' [СР-Я, У, 68]; укр.'жаба 'мозоля' [КСПГ]; 'хвороба великої рогатої худоби, в результаті якої присихає шкіра до хребта5 [КСПГ]; 'жабка 'юркоподібна дерев'яна паличка, закріплена на шнурках, на яких висить нит або ляда' [Никончук “Матеріали, 252]; 'колодка з вирізом' (заглибленням) для каточка [Грінченко, І, 469]; 'ковпачок на кінці осі' [Онишкевич, І, 247]; 'стрілка на кінському копиті' [Ibidem]; 'металевий штир, який вставляють у вісь, щоб не спадало колесо' [Никончук, 68]; 'регулятор у плузі, що служить для підняття чи опускання леміша' [Грінченко, П, 469]; 'паличка в однойменній грі' [Ibidem]; 'ракета' [Ibidem]; 'жабник 'жовтець їдкий' [Смик, 334]; 'частуха подорожникова' [Смик, 194]; 'перстач сріблястий' [Смик, 320]; 'жовтець отруйний' [Смик, 335]; 'жаблір 'перстач гусячий' [Смик, 328]; жаб'яча цибуля 'сусак зонтичний' [Смик, 216]; жаб'ячі конопельки 'гадючник в'язолистий' [Смик, 263]; жаб'ячі вогірочки 'бобівник трилистий' [Смик, 304]; жабин корінь 'дзвоники сибірські' [Смик, 221]; жабій 'хвощ польовий' [Смик, 256]; жабки 'льонок звичайний' [Смик, 294]; жабрей 'шавлія кільчаста' [Смик, 347]; жаб яче молоко 'молочай кипарисовидний' [Смик, 260]; жабинець 'жовтець їдкий' [Смик, 334]; блр. жаба 'нерівне місце на лезі коси' [ММ4970, 48]; 'помилка під час ткання, недобій нитки' [ДСБ, 63]; 'деталь у плузі для приєднання полиці і ручок' [Шаталава, 54]; жабка 'колодочка з дірочкою на верхньому камені жорен' [Шаталава, 54]; 'залізна набивна підківка для взуття' [ЖНС, 126]; 'металева скобка' [ТС, П, 55]; ' пристрій, на якому підвішується нит' [ТС, П, 55]; 'держак у сковороді' [ДСБ, 63]; жаб'кі 'картопля в лушпайках' [ДСБ, 63]; жа'бяк 'вид щупака' [СБГ, ІІ, 128]; жабові'кі 'неїстивні гриби' [ТС, ІІ, 55]; жа'бурок 'цурка, тріска' [СБГ, ІІ, 129]; жабан'кі 'павутиння' [СБГ, ІІ,128]; жаб'рына 'ребро' [СБГ, ІІ, 129]; 'жабіцца 'вигинатись' [ТС, П,55]; 'жабіны 'хаткі 'раковини молюсків' [СБГ, ІІ, 128]; 'жабіна 'язвина, ямка, вибоїна' [ТС, 11, 130]; рос. Жаба 'рот, паща' [СРНГ, IX, 49]; 'круп' [Brückner, 660]; 'хвороба, вроки' [СРНГ, IX, 49]; 'короста нариви на морді у коня' [Brückner, 660]; 'жабка 'запалення язика та слизової оболонки рота' [СРНГ, IX, 51]; 'пухлина на шиї' [Маковский, 78]; 'деревина палиця у млинарстві, кінець якої окований залізом' [СВГ, 85]; 'ямка в нижньому жорні' [СВГ, 85]; 'кістяний наріст на бабках у коня ' [СДГ, І, 147]; жабикъ 'дорогоцінний камінь' [СРЯ, V, 68]; 'жабрей 'перекотиполе' [СДГ, І, 147]; 'чебрець' [СДГ, 1,147]; жабтиться 'скупитись' [Маковский, 78]; 'жабицца 'морщитись' [Расторгуев, 98]; 'жабиться 'корчитись від спеки' [СРНГ, IX, 50]; жа'бать 'їсти, жерти' [СРНГ, IX, 49]; жа'бище 'невизначена хвороба у замовляннях' [СРНГ, ЇХ, 49]; 'жабина 'вибоїна, яма' [СРНГ, IX, 50]; 'жаблина 'нерівне місце (впадина чи випуклість) на дошці або дереві' 'жабица 'свинка, хвороба горла' [СРНГ, IX, 50]; 'жабородка 'бородавка' [СРНГ, IX, 50]; жа'бок 'розпірка на бороні' [СДГ, І, 147]; 'жабица 'частина жорен' [СРНГ, ІХ, 50]; жабер'цы 'зазубні, нарізи на кінці вудки'' [СРНГ, IX, 50]; блг. жаба ''хвороба губ у домашньої худоби від отруєння' [БД 245]; "залізний пристрій на осі, який тримає колесо, щоб воно не спадало [БД 245]; 'жабам 'брати, хапати' [БД 245]; схр. žaba 'маля сома' [Mihajlovic, 100]; чеськ žabak 'калюжа' [Маковский, 78]; žabnik 'водяний жовтець '[Шамота, 18]; п. žaba 'біль у шлунку' [S, VI, 262]; 'струп, шрам від рани' [Іbidem]; 'порохнявий сук у деревині' [Іbidem]; žabä 'взуття з дерев'яною підошвою' [Іbidem]; 'засохлі соплі' [Іbidem]; žaba 'хвороба худоби'[Fed, 412]; 'катаракта' [S, VI, 262]; 'хвороба у корови на очах' [РМGR]; 'равлик' [МРKJ, Ш, 175]; 'виїмка у нижньому жорновому камені' [АQМ, V, 223]; 'вид штучного вогню (типу бенгальського)' [РКJ, XVI]; 'хвороба на язиці' [Vislа, IV, 870]; 'хвороба шлунка у корів' [PMGR]; 'хвороба пліснявка' [PMGR]; 'хвороба горла' [Zb., Ш, 46]; 'брак у полотні' [PMGR]; 'насадка, ковпачок на лампі'[PMGR]; 'частина коси біля п'ятки' [PMGR]; 'частина деревини, у якій обертається воротний бігун' [Маz., III, 42]; 'м'яке місце на середній частині копита коня' [PMGR]; 'неїстивний гриб Соrpinus аtrameatariua [PMGR]; žabica 'поперечна або скісна палиця у дверях' [Pobt, 119]; 'кругленькі дрібні камінчики в полі ' [Visla, VIII, 217]; 'вид вологої скелі' [PMGR]; žabka 'залізний пристрій на кінці дишла, що тримає нашийник' [Pobt, 119]; 'частина сорочки, що з'єднує комір з бережками' [PMGR]; 'залізні штабки, якими кріпляться до дверей дерев'яні замки' [РF, У]; 'виїмка в товщій частині пірамідальної дерев'яної деталі вітряка, яка допомагає тримати лопасті' [PMGR]; žaрka 'підківка на носку черевика' [PYPAN, LXXП]; 'шуруп зі спеціальною головкою' [Іbidem]; 104. 'вид спеціального ключа для вигвинчування шурупів' [Іbidem]. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ДЖЕРЕЛ БД - Българска диалектология. - София, 1976. БЕ - Ф.А.Брокгаузъ, И.А.Ефронъ. Энциклопедический словарь. У 80 томах.- СПб., 1890-1904. ВРС - Венгерско-русский словарь. - М.-Будапешт, 1974. Грінченко - Гринченко Б.Д. Словарь украинского язика. Тт.1-4.- К.,1958-1959. Даль - Даль В.И. Толковий словарь живого великорусского языка. Тт. 1-4. - СПб, 1996. Дзендзелівський - Дзендзелівський И.О. Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови. - К., 1984. ДСБ - Дыялектны слоўнік Брэстчыны. - Мінск, 1989. ЖНС - Живое народнае слова.- Мінск, 1992. Иллич-Свитыч - Иллич-Свитыч В.М. Опыт сравнения ностратических языков. Сравнительный словарь Ь - К.-М., 1971. КСПГ - Картотека словника поліських говорів. Знаходиться на кафедрі української мови Житомирського педінституту. Кунин - Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь.- М., 1984. Лаучюте - Лаучюте Ю.А. Словарь балтизмов в славянских языках.- Л., 1982. Маковский - Маковский. Удивительный мир слов и значений.- М., 1989. Меркулова - Меркулова В.А. .... // Этимология 1963.- М., 1964. ММ-1970 - Матэрыялы для слоўніка мінска-маладзечанскіх гаворак.- Мінск, 1970. Никончук - Никончук М.В., Никончук О.М. Транспортна лексика правобережного Полісся у системі східнослов'янських мов.- К., 1990. Никончук, Матеріали - Никончук М.В. Матеріали до Лексичного атласу української мови. (Правобережне Полісся). - К., 1979. Онишкевич - Онишкевич М.И. Словник бойківських говірок. У двох частинах. К., 1984. Расторгуев - Расторгуев П.А. Словарь народних говоров Западной Брянщины. - Мінск, 1978. СБГ - Слоўнік беларускіх гаворак паўночна-заходняй Беларусіі і яе пагранічча. В 5-ці тг. - Мінск, 1979. - 1986. СВГ - Словарь вологодских говоров. - Вологда, 1985. СДГ - Словарь русских донских говоров. Тт. 1-3. - Ростов-на-Дону, 1975-1976. Севортьян - Севортьян Э.В. Этимологический словарь тюркских языков. "Б". - М., 1978. Скуратівський - Скуратівський В.Т. Русалії. - К., 1997. Смик - Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України: Словник-довідник народних назв.- К., 1991. СРНГ - Словарь русских народних говоров. Вып. 1-22. - М., 1965-1987. ССМ - Словарь славянской мифологии. (Под ред. Грушко Е.А., Медведева Ю.М.). - Нижний Новгород, 1996. Судник, Цивьян - Судник Т.М., Цивьян Т.В. О мифологии лягушки // Балто-славянские исследования.- 1981.-М., 1982. ТС - Тураўскі слоўнік. Тт. 1-4. -Мінск, 1982-1985. УРЕ - Українська радянська енциклопедія. В 17-ти томах.- К. УРС - Узбекско-русский словарь. - М., - К., 1959. Чубинський - Чубинський П.П. Мудрість віків. У 2-х томах. - К., 1995. Шамота - Шамота. Назви рослин в українській мові. - К., 1985. Шаталава - Шаталава Л.Ф.Беларускае дыялектнае слова. - Мінск, 1975. ЭСБМ - Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Тт. 1-6. - Мінск, 1978 - 1990. AGM - Atlas gwar mazowieckich. T.I Halina Horodyska-Gadkowska i Alina Stryżеwska-Zaręba. Wrozlaw - Warszawa - Krakòw - Gdańsk, 1971- 1975. AJS - Alfred Zaręba. Atlas językowy Śląska. T.I, П, Krakòw 1969, 1970 t.Ш, ІУ. Warszawa - Krakòw 1972, 1974. Brückner - Brückner A. Słownik etymologiсzne języka polskiego. - Warszawa, 1957. Boisacq - Boisacq E. Dictionnaire etymologique de la Lanque Grecque. - Pans, 1923. Chantraine - Chantraine P. Dictionnaire etymologique de la Lanque Grecque. A - K. Paris. Gammilscheg - Gammilscheg E. Etymologisches Wörterbuch der Franzözischen Sprache. - Heidelberg. 1969. Fed. - Michał Federowski. Lud okolic Żarek, Siewierza i Pilicy jego zwyczaję, sposòb życiа, obrzędy i właśziwośсi mowy. I, П. Warszawa, 1888, 1889. Kluge - Kluge F. Etymologische Wörterbuch der deutscher Sprache. -Berlin-New - York, 1975. Machek - Machek V. Etymologický slovnik jazyka českého. Praha, 1968. Maz. - Oskar Kolberg. Mazowsze. Obraz etnografіczny. I - V. Krakòw, 1885 - 90. MPKJ, III - Kaziemiez Nitsch. Dialekty polskie Prus Zachodnich. 1907. Michajlovic - Michajlovic V., Vukovic G. Srpskohrvatska leksika ribarstva. - Novi Sad, 1977. OD - Oxford Dictionaіy of English Etymologie. - Oxford, 1985. PKJ, XVI - Adam Tomaszewski. Gwara łopienna i okolicy w pòłnochej. Wielkopolsze 1930. PMGR - Polskie materiały gwarowe rękopiśmienne pochodzą z kartoteki Słownika gwar polskich znajdującej się w prazowni Dialektologii Polskiej Instytutu Języka Polskiego w Krakowe. Pobł. - Gustaw Pobłocki. Słownik kaszubski z dodatkiem idiotyzmòw chełmińskiech i kociewskich. Chełmno 1887. PF, V - Prace Filologiczne. Warszawa od 1885. Hieronjm Lopaсiński. Pryczynkie do novego słownika języka polskiego 1899. PYPAN - Praze językoznawcze Polskiej Akademii Nauk Wrocław od 1954. Mieczysław Szymczak. Słownik gwary Domaniewka w powiecie lęczyckim, cz. VIII, Z-Ż. 1973. S - Bernard Sychta. Słownik gwar kaszubskich na tle kultury ludovej. VI, U- Ż 1973. Wahrig - Wahrig. Deutsches Wörterbuch. - Güterslon-München, 1986 - 1991. Walde - Walde A. Leteinisches etymologisches Wörterbuch. - Heidelberg, 1938. Wisła, VIII - Miesięcznik geograficzno-etnograficzny. I-XX. Warszawa od 1885. Władisław Matlakowski Przy międleniu lnu na Podhalu 1894. Zb. X, XI - Stanisław Cieczewski. Lud rolniczo-gòrniczy z ocolic Sławkowa w powiecie olkuskim. 1886, 1887.