Чому на Поліссі мозолю називають жабою

рос. лягушка - жаба;

п. žaba - ropucha;

ч. žaba - ropucha;

лат. Rana - Bufo;

анг. Frog - toad;

нім. Frosсh - Kröte;

фр. Grenouille - crapaud;

ісп. Rana - sapo;

італ. Rana - rospo,

лит. Varle - rupuze;

уг. Beka - varanqy;

каз. Бака - курбака;

тур. Kurbaga - kara kurbagasi.

Звичайно, на наддіалектному рівні кожна мова представлена значно більшою кількістю номінантів для позначення 'Rana' і 'Bufo': пор. укр. жабалуха, скока, кряка, веселока, пернатка, скрекотень, плюгавка тощо 'Rana' та рапуха, крокуха, ропавка, коропаня, коропавиця, куртавка, землячка, шкраба, скрега, скога, порохнавка, порхавка, коропка, чарапиха, підтрамниця, короставка, порплиця, клешня, сикавка, куртавка, босорка тощо 'Bufo' [Дзендзелівський, 243]; п. ropucha, xrostuk, xrast, xrustavo žaba parsyvo žaba, skropac, karpavo žaba [AJS, IV, 588]; purchacz, krostawa [RLTN, XXIII] 'Bufo'. Тут бачимо значну лексичну дисперсність, різну мотивацію постання номенів, однак знову ж таки в одній конкретній мовній системі протиставляються дві назви.

Така диномінація б. з., очевидно, пов'язана зі способом життя їх та уявленнями про жаб різних народів, представленими численними віруваннями, міфами.

Жабу людина бачить як у воді, так і на суші. І хоч всі жаби погано переносять нестачу вологи, разом з тим вони можуть упадати в літню сплячку у вологих місцях (під час засух), а з першим дощем вилазять. Звідси і вірування, що жаби приносять дощ [БЕ, V, 321].У різних міфопоетичних системах функції жаби як позитивні (зв'язок з плодоріддям, родючістю, відродженням), так і негативні (зв'язок з хтонічним світом, мороком, хворобою, смертю [МНМ, П, 84; Плачинда, 174; Скуратівський, 381-384; ССМ, 256-257; Судник, Цивьян, 137-152; Чубинський I, 70]. Жаба - символічна тварина нижнього царства, водночас і хтонічна, і мудра (про що свідчить багато фольклорних мотивів), часто пов'язана з вологою, заклинанням дощу, проте, як і з усіма гадами, з жабою пов'язують нечисту силу. Крізь призму таких вірувань, напевно, й можна пояснити двоназивання б.з. у більшості мов. Причому слід відзначити, що за одним із номенів, як правило, закріплюється можливість розвитку негативної експресії; інше ж, переважно, стилістично нейтральне:

укр. жаба - переважно нейтральне;

ропуха - тільки негативне (нею лякають дітей, саме вона забирає молоко у корови тощо);

рос. лягушка - нейтральне (навіть швидше позитивне);