Складнопідрядні речення часу

Складнопідрядні речення з підрядними часовими представляють той тип складних гіпотактичних конструкцій, в яких граматичний зв’язок між головним і підрядним реченням не ґрунтується на принципі прислівникового підпорядкування, властивого, зокрема, складнопідрядним реченням з підрядними додатковими і означальними.

Лінгвістичний час має два способи вираження. Перший – передбачає в якості орієнтира – момент сприйняття, а другий – полягає в тому, що процеси, події співвідносяться з яким-небудь іншим процесом, явищем, що часто використовується як часовий маркер чи еталон. Другий спосіб вираження категорії часу притаманний для складнопідрядних речень.

В українському мовознавстві складнопідрядні речення часу довгий час трактувалися як такі, що пов’язуються з дієсловами, співвідносними словами, прислівниковими чи іменниковими обставинами часу тощо. І. Г. Чередниченко навіть розрізняв підрядні придієслівні, приадвербіальні, призайменникові, приад’єктивні часу, а також означально-часові. У працях наших днів перемогла думка, що підрядні частини часу пояснюють головні в цілому.

Немає єдиного погляду мовознавців і щодо того, чим пов’язуються підрядні частини часу. В більшості робіт з української мови твердиться, що складові частини складнопідрядних речень часу поєднуються сполучниками і сполучниковими словами, іноді ці поняття просто не розчленовуються, і тому важко зрозуміти, що мається на увазі – чи всі сполучники можуть бути і сполучниковими словами, чи таке перетворення відбувається тільки з окремими формами.

Б. М. Кулик зазначає, що деяким сполучникам можуть відповідати співвідносні слова – коли – тоді, доки – доти, відколи – відтоді.

І. Г. Чередниченко це питання розв’язує залежно від того, що пояснюється: якщо іменник, прикметник, займенник, прислівник, то будуть сполучні слова, в інших випадках – сполучники.

Л. Ю. Максимов також вважає, що складнопідрядні речення часу можуть мати сполучниковий і займенниковий зв’язок. Серед останнього він виділяє зв’язок із співвідносними займенниками тоді – коли, правда, зазначаючи, що “в силу абстрактного характеру часового значення відносне слово коли часто наближається до сполучника” [].

У складнопідрядних реченнях з підрядними часовими як визначальне з формального і значеннєвого погляду виступає відношення “головне речення – підрядне речення”. Природа цього відношення визначається специфікою сполучуваності в одній синтаксичній конструкції дієслів – присудків головного і підрядного речень, які, як відомо, зосереджують у собі вираження основних показників часової віднесеності речення. Крім морфологічної категорії дієслівного часу, що виступає як один з основних чинників формування зовнішньо-синтаксичної категорії дієслівного часу, що виступає як один з основних чинників формування зовнішньо-синтаксичної сфери структури речення часові відношення можуть виражатися й іншими важливими засобами. До таких засобів належать, зокрема, різноманітні лексичні показники (щойно, колись, сьогодні), специфічна структура речення (наприклад, номінативні речення), дієслівні форми наказового способу, форми умовного способу й інфінітива, дієприслівники й дієприкметники, як виразники різноманітних супровідних часових значень. Різноманітні засоби вираження часових відношень у мові охоплюються загальною категорією темпоральності граматичним центром якої виступає дієслівний час.

Складнопідрядні речення часу, виступаючи одним з часткових засобів вираження загальної категорії темпоральності, мають виразно окреслені показники граматичної структури, а саме: спеціальні сполучники, сполучні слова, видо-часові форми присудків. Видо-часові характеристики присудків головного і підрядного речень, будучи морфологічними в своїй основі, стають одним з основних синтаксичних показників у структурі складнопідрядних речень з підрядними часовими. Роль видо-часових показників присудків головного і підрядного речень у вираженні структурних ознак складнопідрядного речень у вираженні структурних ознак складнопідрядного речення часу не можна, звичайно, розглядати як наслідок безпосереднього перенесення морфологічних характеристик дієслова на граматичний план складної синтаксичної конструкції. Складнопідрядне речення часу формується не внаслідок прямого поєднання морфологічних категорій виду і часу, а як результат використання повідомлення про певну дію або стан для вираження темпоральних характеристик, ширших за своїм обсягом від морфологічно-часових, належать, зокрема такі: одночасність, послідовність, повний або частковий збіг тривання дій або станів, вказівка на початок або кінець тривання однієї дії або стану у зв’язку з повідомленням про іншу тощо.

Визначальними семантичними компонентами, які формують часові відношення в складнопідрядних реченнях часу, є дієслова-присудки з полярними значеннями одночасності і неодночасності.Складнопідрядні речення із значенням одночасності і неодночасності дії відрізняються між собою характером вираження смислових відношень та певними структурно-семантичними особливостями. Схарактеризуємо речення із цими значеннями у творах Ольги Кобилянської.