Мова усної народної поезії та діалекти

Чи не хочете, чи не вмієте?

Чи у вас писки з ременю,

Чи язики з паперу?

[10, 265]

Стилістично виразними стають синоніми до літературно нормативних слів, що походять з різних діалектів, у тому самому творі або у його варіантах. Наприклад:

Ой там на горі

Мальовали малярі,

Мальовали, рисовали

[11, 374]У народнопоетичному мовленні спостерігається творення устале¬них синонімічних рядів, які мають семантичну й стилістичну рівноправність: покидати, оставляти, зоставляти, лишати, залишати; луччий, кращий, ліпший, хоріший; квітка, цвіточок; бумага, папір; хазяйка, господиня тощо. Порів¬няймо в наведених уривках:

Були луччі, були кращі,

А ти мені сподобався.

[12, 85]

Чи я в тебе не хазяйка,

Чи не господиня...

[13, 449]

До синонімічних рядів можуть входити й застарілі, архаїчні слова, які в таких контекстах відзначаються більшою експресивністю. Зокрема, ряд синонімів господар, хазяїн, пан, багатир, багатий, пан хазяїн, ґазда доповнюється давнім словом дука (дукач):

Іде богатий, іде дукач же,

Вихиляється,

З нашої голоти, з нашої бідноти

[14, 201]

Найбільш розгалужені варіантно-синонімічні ряди формуються з назв конкретних понять, поширених на багатьох територіях. Відношення між їх складниками не обмежуються власне синонімічними зв’яз¬ками. Сюди входять родо-видові назви, контекстуальні синоніми, а також діалектні, розмовні слова. Для прикладу наведемо ряд: чоботи, ходаки, постоли, черевики, заковраші. закаблуки. передки. каблуки, корки, михавочки і под. У текстах танцювальних пісень деякі з них вживаються паралельно, як-от:

Од покуття до порогу