РЕЧЕННЄВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРЕДИКАТА “СКЛАДАТИСЯ”

Порушуючи питання про синтаксичне поле речень першого типу, відзначимо, що характерною їх особливістю є те, що вони не мають граматичної парадигми. Проте у межах системи синтаксичних парадигм, які охоплюють не тільки граматичні, але й фазові, модальні, авторизаційні, заперечні, питальні модифікації, регулярними виявилися модальні видозміни, напр.: Хоч як це дивно, але близько 40% опитуваних усе-таки дотримуються традиційних поглядів. «Сім’я, — вважають вони, — має складатися з чоловіка та жінки, котрі кохають одне одного, люблять і шанують своїх дітей» (Тетяна Галковська. Щаслива дитина – “сита”, а не “перегодована” // Дзеркало тижня. – № 39 (414) субота, 12-19 жовтня 2002 року); Статутний капітал акціонерних товариств в момент їх заснування повинен складатися з обумовленого числа звичайних акцій (Банківська енциклопедія.– К.: Ельтон, 1993. – С. 12).

Серед можливих актуалізаційних видозмін не зафіксовано випадків комунікативних модифікацій, які виявляються у порушенні порядку слів. Інтерпретаційна парадигма репрезентована конверсивними перетвореннями, пов’язаними зі зміною напряму відношення частин і цілого, напр.: Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (Сімейний кодекс України // Урядовий кур’єр. – 2002. – 6 березня (№ 44)). ↔ Сім’я складається з осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Отже, речення моделі 1 відображають відношення між класами реалій чи абстрактними поняттями, подаючи позачасову кількісно-якісну характеристику цілого.

Модель 2 утворюють денотативно співвіднесені висловлення з абстрактною лексикою у право- і лівобічних позиціях, які прогнозуються дієсловом-предикатом складатися. Вони позначають ситуацію постійного партитивного відношення, пов’язану з:

1) уявленнями мовця про структурування певних предметів або явищ позамовного світу, що не завжди відповідають об’єктивному стану речей, напр.:— Одначе ваші пейзажі зовсім не позначені меланхолією, — сказав Городовський, і художник вдячно насторожився. — Вони всі перейняті радістю, яку я не можу назвати інакше, як дитячою. Ваша природа не знає ні бур, ні грози, ні ночі. Все в ній квітує. Можна подумати, що природа складається тільки з ранку й весни (Валеріян Підмогильний. Повість без назви, до того ж цілковито неймовірна, вигадана від початку до кінця автором, щоб показати сутичку деяких принципів, важливих для нашого дня і майбутнього // Валер'ян Підмогильний. Оповідання. Повість. Романи. – К.: Наукова думка, 1991);

Ахіллесова п’ята тоталітарного суспільства, як то не парадоксально, полягає у тому, що звичайна, пересічна людина взагалі нездатна до такого рівня уніфікації…Людина завжди є або більшою, або меншою від будь-якого жорсткого суспільного канону. Тому в цих умовах драма історії складається з мізансцен особистих трагедій, фарсів і травестій (Пасько І.Т., Пасько Я.І. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси). – Донецьк: ЦГО НАН України, УКЦентр, 1999);

2) сферою особистого досвіду мовця, напр.: Заболотний вважає себе щасливцем, щиро в цьому переконаний, хоча всього дісталось йому в житті – і в небі горів, і виходив з оточення, знов літав і знову падав, у чому він і не вбачав нічого дивного, адже, за його словами, життя фронтового льотчика якраз і складається із падінь та воскресінь, вся річ в тому, щоб останніх на одне було більше (О.Гончар. Твоя зоря // Олесь Гончар. Твори в 7-и томах. – Т. 7.- К.: Дніпро, 1988. – С. 293-294); Є люди, які носять у собі всю вікову совість народу, його освячені віками поняття про честь і чесність. Інколи ці люди незручні, так би мовити, в побуті, бо складаються з самих кутів. Але тільки з ними ми і відчуваємо себе людьми (Валетин Тарнавський. Пуд солі // сайт «Жираф»: www.tech77.hypermart.net).

При цьому одне і те саме явище дійсності може інтерпретуватися по-різному у силу його багатогранності і неоднозначності, на кваліфікацію цілого впливає також конкретна ситуація мовленнєвого акту, напр.: Життя складається з обіцянок і погроз (Загребельний П.А. Тисячолітній Миколай: Роман. – К.: Фірма "Довіра", 1994. – С. 415). Водій білого фургончика затримався перед Домом Гуситів, але нас не цікавили пам’ятки. Ми хотіли оглядати інше... На головній вулиці у Генці діялися цікавіші речі, ніж ті, котрі були вже тільки історією. Це нас спокушувало, позаяк насправді життя складається з крихт теперішности, які западають у пам’ять, і наш світ направду має в собі тільки це (Анджей Стасюк. Опис подорожі Східною Угорщиною та Україною у 1999 році // Критика. – 2002. – № 1-2).

Модель 3. У реченнях, які належать до моделі 3, подається опис ситуації партитивного відношення між конкретними предметами, які співвідносяться з відповідними денотатами. Найчастіше вони використовуються для кваліфікації щодо складових частин таких реалій позамовної дійсності :