Українсько-польські мовні паралелі в рукописній лексикографії XIX – початку XX ст.

Дослідниками відзначено давність, поширеність і синонімічність утворень у різних слов’янських мовах із континуантами праслов’янських елементів -isko, isce, -nikъ. Такі утворення є назвами місць за предметами, що знаходяться на ньому, за явищами, що на ньому відбуваються; назвами приміщень за анало¬гічними ознаками; назвами рукояток, ручок знарядь; назвами різних предметів із стилістичним навантаженням перебільшення, згрубілості, зневажливості, фаміль¬ярності [9, 56, 67, 73].

1. Назви на позначення місця, місцевості, поля, ділянки, площі, землі за різними ознаками: баз'ариско (= баз'арище) ‘мћсто, гдћ нћкогда былъ базаръ’ (Гол 357), базар'иско (= базар'ище) ‘базарная площадь’ (Руб); бараб'олиско (-лище) n. ‘kartoflisko (: pole, na którém byly kartofle:’ (Cкм), бараб'олиско, бараб'улиско (= бараб'олище) ‘мћсто, гдћ садятъ картофель’ (Гол 360), бараб'олиско ‘мћсто, гдћ росъ картофель’ (Руб), б'андзиско ‘мћсто, гдћ садятъ картофель’ [б'андза (Бер.) ‘картофель’] (Гол 359); бобов'иско (= бобов'ище) ‘мћсто, гдћ садятъ бобы’ (Гол 368), боб'овиско n. ‘bobowisko’ (Скм); б'ульбиско (= бульбище) ‘мћсто, гдћ садятъ картофель’ (Гол 375); ватр'иска мн. (= ватр'ище) ‘мћсто, где огонь гор[ћ]лъ’ (Гол 385); вûвсиско = ôвсиско ‘поле, которое было засћяно овсомъ’ (Гол 401); вык'овиско ‘поле, гдћ была посћяна выка’ (Гол 445); гно'иско (= гно'ище) 1) ‘мћсто, гдћ лежалъ гной’ (Гол 480), гн'оjіско n. ‘gnojowisko’ (Скм); горох'овиско (= горохов'ище) ‘мћсто, гдћ былъ посћянный горохъ’ (Гол 487), гор'охвиско n. ‘grochowisko’ (Скм); гр'ечиско n. ‘hreczysko (pole, na którem byla hreczka)’ (Скм), греч'иско ‘tatarczysko’ [пор. поль. tatarka ‘гречка, татарка’] (Вит 296); г'утиско ‘мћсто, гдћ существовалъ стекляный заводъ; деревня среди лћсовъ, произшедшая изъ поселенныхъ работниковъ, работающихъ въ стеклянномъ заводћ’ (Гол 418); двор'иско (= двор'ище) 2) ‘мћсто, гдћ стоялъ дворъ’ (Гол 509), дв'орище ‘dworzysko’, ‘Häusezeitheilung im Dorfe’, ‘partitiо domorum in pago’ (Ваг Idn СПб.); жир'овиско ‘м'ћсто, ид'ћже ск'оти собир'аются, яд'ять’, ‘zerowisko’ (Вит 392), жиров'иско (= жиров'ище) ‘кормовище, мћсто, гдћ дикія звћри или птицы находятъ изобильный кормъ’ (Гол 544); ж'итниско n. ‘zytnisko’ (Cкм), ж'итниско ‘поле, на коемъ рожь была посћяна’ (Гол 544); кол'опнище ‘konopisko’ (Вит 110), кон'оплиско n. ‘konopisko’ (Cкм); кретов'иско (= кретов'иня) ‘купки, котрћ кћртина нарыє’ (Вит 114), крет'овиско n. ‘kretowina, kretowisko’ (Скм); ль'ониско (= ль'онище) n. ‘lnisko’ (Скм); мрав'иско ‘к'упа муравл'ћвъ’, ‘mrówisko’ (Вит 138); розвалиска мн. ‘ру'ина, ост'атки, обвал'ини’, ‘obaliny’ (Вит 171); ст'овквиско, стовк'овиско n. ‘мћсце утовчене, где н.п. череда товару стає на отпочинокъ, и тоє мћсце удопче’ (Скм); j'асниско n. = jачм'ениско n. ‘jeczmienisko’ = jачмћнниско (Cкм).

2. Назви рукояток, держаків, ручок тощо: батож'иско (= батожильно) ‘рукоять кнута, кнутовище’ (Руб); бич'иско (= бич'евно) n. ‘biczysko’ (Скм), біч'иско (= п'ужћвно = бічћвн'о) ‘biczysko’ (Вит 37), бич'иско (= бич'ище) 2) т.ч. бичев'о = бичевн'о ‘рукоятка отъ бича кнута’ (Гол 366); в'удлиско n. ‘wedlisko, wedzisko (Angelruthe)’ (Скм), вуд'иско (= вуд'ище) = уд'иско (= уд'ище) (Гол 427); вудлиско (= в'удлище) = 'удлиско (= 'удлище) (Гол 427), городн'иско (= гор'однище) ‘дерево, ручка отъ заступа’ [пор.: гор'одникъ ‘заступъ’] (Гол 486); рискал'иско n. ‘ryskalisko’ (Скм); сокириско n. ‘siekierzysko’ (Скм); топ'ориско (= топорище) n. ‘toporzysko’ (Скм).3. Назви з відтінками негативної оцінки, перебільшення, згрубілості, фаміль¬ярності: багн'иско (= гн'илошћ, бол'отыско) ‘bagnisko’ (Вит 32), багн'иско (= багн'ище, болотище) ‘топкое болото’ (Гол 357); баз'ариско (= баз'арище) 1) ув. сл. базаръ (Гол 357); бич'иско (= бич'ище) 1) ув. сл. бичъ (Гол 366); бћдач'иско (= [бћда]ч'ище) m. ‘biedaczysko’ (Скм); біяч'иско (= біячище) 1) ув. бі'якъ ‘биленъ’ (Гол 366); бол'отиско n. (= болотн'я f.) ‘blocko’ (Cкм); біяч'иско (= біячище) 1) ув. бі'якъ ‘биленъ’ (Гол 366); боляч'иско (= боляч'ище) – ув. слова бол'якъ ‘чирей, вередъ’ (Гол 370); брытан'иско (= брытан'ище) – ув. слова бр'ытанъ ‘мордашка, большая собака’ (Гол 374); б'ундиско (= б'ундище) – ув. слова б'унда ‘бурка, шерстяная епанча’ (Гол 375); был'иско – ув. слова былье ~ Прићдь, прићдь, Кострубоньку, Стану съ тобовъ до слюбоньку, На травнику, на былиску, И въ подертôмъ сћрачиску (Гол 377); вантуш'иско (= вантуш'ище) – ув. сл. вант'ухъ 1) ‘хрящевой мћшокъ съ волной, шерстью’, 2) ‘пузо, чрево’, 3) ‘пузатый, тяжелый человћкъ’ (Гол 382); вћтр'иско n. ‘wietrzysko’ (Cкм); воз'иско (= воз'ище) – ув. сл. вôзъ (Гол 410); вол'иско (= вол'ище) – ув. сл. вôлъ (Гол 411); ворот'иска (-т'ищћ) (zgrubiale) ‘wrociska’ (Скм); вочкур'иско (= вочкур'ище) = очкур'иско (Гол 416); вуж'иско (= [ву]ж'ище) = уж'иско (= [у]ж'ище) n. ‘linwa (gruby sznur)’ (Скм), вуж'иско (= вуж'ище) = уж'ище (Гол 428); галуз'иско (= галуз'ище) – ув. гал'уза (Гол 471); гнилюш'иско (= гнилюш'ище) – ув. гнил'юхъ ‘лћнивецъ, увалень’ (Гол 480); гно'иско (= гно'ище) 2) увел. гнôй (Гол 480); голов'иско n. ‘glowisko’ (Скм); голос'иско n. ‘glosisko’ (Скм), голос'иско – ув. голосъ (Гол 483); г'орлиско n. ‘gardlisko’ (Скм), г'орлиско (= г'орлище) – ув. г'орло (Гол 486); дерев'иско (= дерев'ище) 1) ув. дерево (Гол 511), д'ћвчиско n. ‘dziewczysko’ (Cкм); дћвчин'иско n. ‘dziewczynisko’ (Скм); дом'иско (= дом'ище) – ув. дôмъ (Гол 522); д'урниско n. ‘durnisko’ (Cкм); жид'иско ‘zydzisko’ (Скм), жид'иско ‘старій, убогій жидъ’, ‘zydzisko’ (Вит 393); коминиско n. ‘kominisko’ (Скм); кон'иско n. ‘konisko’ (Cкм); кот'иско n. ‘kocisko’ (Скм); котл'иско n. ‘kotlisko’ (Cкм); л'абиско n. ‘lapisko’ (Скм); л'ависко n. zgr. od л'ава (Cкм); люд'иско m. ‘ludzisko’, люд'иска pl. ‘ludziska’ – нед'обрћ (Скм); медв'едиско n. ‘niedzwiedzisko’ (Скм); мост'иско n. ‘moscisko’ (Скм); м'ясиско n. ‘miesisko’ (Скм); нћмчиско ‘niemczysko’ (Скм); огн'иско ‘ognisko’ (Вит 717); 'очиско n. ‘oczysko’ (Скм); пив'иско n. ‘piw[i]sko’ (Скм); пан'иско n. ‘panisko’ (Скм); пс'иско, соб'ачиско ‘psisko’ (Вит 246); ст'ервиско n. ‘scierwisko’ (Скм); уж'иско n. ‘lina, wezysko, powroz’, ужище n. = уж'иско (Скм); х'амиско m. ‘chamisko, prostaczysko’ (Скм); х'атиско n. ‘chalupisko’ (Cкм); хат'иско ‘cал'ашъ, к'уща, ш'алашъ, бурд'ей’, ‘chacisko’ (Вит 45); хлоп'иско n. ‘chlopisko’ (Cкм); х'оптиско, хоптище n. ‘chepcisko’ [пор.: х'опта f. ‘chepta, chwast’] (Скм).

4. Назви з іншими (або послабленими) семантичними відтінками, зумовленими словотворчим суфіксом: барк'асиско – уменьш. сл. баркасъ [пор.: барк'асъ ‘баркасъ, большое гребное судно’] (Руб); збћг'овиско ‘галайстр'а’, ‘chalaystra’, ‘halajstra’, ‘конкур'енціа’, ‘konkurencia’, ‘множество, тлумъ’, ‘tlum’ (Вит 45, 88, 110, 298); лћг'овиско ‘пост'еля, одръ, л'оже’ [пор.: лћгов'ище ‘барлôгъ, смћт'я’, ‘barlog’] (Вит 127, 34); лћн'овиско n. (з вуж'я) ‘skóra, która waz zrzucil’ (Скм); ляг'овиско n. ‘legowisko’ (Скм); н'азвиско n. ‘nazwisko’ (Скм), назв'иско ‘нареч'еніє, прћзв'иско’, ‘nazwisko’ (Вит 152), н'азвиско ‘прозвище’, ‘имя’, ‘tytul’ (Вит 303); прізвиско, прізвище n. (Скм), прћзв'иско, прôзвиско (Вит).