Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі
P2 (foreign guest): I’m interested in …, too.
P1: Then let’s go to …
P2: What’s on at the … on …?
P1: Let me see, … by … . He/she is a … .
P2: All right. Thank you for the invitation.
IV група – вправи на створення діалогів різних функціональних типів.
Ситуація 1.
Учитель:
(першому партеру): Ви – представник туристичної фірми з США в Україні. Ви розмовляєте з працівником міжнародної молодіжної фірми “Супутник”. Удвох ви маєте скласти культурну програму для туристів з вашої країни на час їх перебування в Києві.
(другому партнеру): Ви – працівник “Супутника”. З’ясуйте у представника зарубіжної туристичної фірми смаки туристів, порекомендуйте театри / концертні зали, які вони можуть відвідати у Києві. Поцікавтеся, чи володіють вони українською / російською мовами, бо від цього теж залежатиме вибір спектаклю / концерту.
Ситуація 2
Учитель: У нашій школі гості. Це англійські школярі. Ми присутні на зборах нашого дискусійного клубу. Обговорюється питання: “Як краще проводити вихідні дні?”. Звичайно, у всіх вас є своя точка зору. Висловіть її. Намагайтеся переконати інших у своїй правоті.
Очікування висловлювання учнів: груповий діалог – дискусія.
Ситуація 3.
Учитель: У Києві відбувається міжнародний конгрес юних архітекторів.
Завдання першому партнеру: З’ясуйте, які визначні місця хочуть побачити ваші нові друзі – юні архітектори із США. Порадьте їм, як туди дістатися. Нагадайте про правила руху в Україні.
Завдання другому партеру: Ви – юний архітектор з США. Скажіть, які визначні місця Києва ви хочете побачити. З’ясуйте, як туди дістатися. Доведіть, що ви знаєте правила руху в Україні.
Очікуване висловлювання учнів: діалог-розпитування з елементами пояснення.
Ситуативний підхід використовується у навчанні інтонації. Метою навчання інтонації є формування:
1)рецептивних ритміко-інтонаційних навичок або інтонаційного слуху в аудіюванні;
2)продуктивних ритміко-інтонаційних навичок (в говорінні та при читанні уголос).На відміну від слухо-вимовних (артикуляційних) навичок, які є мовленнєвомоторними, інтонаційні навички – це мовленнєві навички: мовлення є ситуативним за своєю природою, тому й наша інтонація завжди залежить від мовленнєвої ситуації: з ким ми розмовляємо, де ми знаходимось, який комунікативний намір ми хочемо здійснити за допомогою інтонації. Насамперед це стосується таких компонентів інтонації як логічний наголос і мелодія. Обидва компоненти можуть змінити зміст висловлювання. Так, якщо у реченні “Єва – моя племінниця” логічний наголос падає на останнє слово, то співрозмовника цікавить, хто така Єва; якщо на друге – чия племінниця Єва, на перше – хто є племінницею. Наприклад: