Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі

-відповіді на інші типи запитань;

-самостійні вживання лексичної одиниці у фразі/реченні;

-об’єднання зразка мовлення у понадфразові єдності – діалогічну та монологічну.

Приклади умовно-комунікативних вправ для автоматизації дій учнів з лексичними одиницями активного словника:

1) Answer my questions. Give laconic answers.

T: Is “Katheryna” by Shevchenko a story or a poem?

Ps: A poem.

T: Is “Hamlet” by Shakespeare a play or a novel? Etc.

2) Correct me if I’m not right.

T: “Cinderella” is a short story.

P1: You are not right. “Cinderella” is a fairytale.

Cl: “Cinderella” is a fairytale. Etc.

3) Complete my statements.

T: “Robinson Crusoe” by D.Defoe is …

P1: “Robinson Crusoe” by D.Defoe is an adventure story.

Cl: “Robinson Crusoe” by D.Defoe is an adventure story. Etc.

4) Answer my questions.

T: What’s your favourite poem?

P1: The poem “My Heart’s in the Highlands” by R.Burns. Etc.

5) Yell the class about your favourite novel, poem, play, etc.T: My favourite play is “The Importance of Being Earnest” by Oscar Wilde.

P1: My favourite story is “Taras Bulba” by Gogol. Etc.

Існують різні підходи до навчання діалогічного мовлення, з яких можна виділити два основних. Відповідно до першого – “зверху вниз” – навчання діалогічного мовлення розпочинається зі слухання діалогу-зразка з його наступним варіюванням, а згодом і створенням власних діалогів в аналогічних ситуаціях спілкування. Другий – “знизу верх” – передбачає шлях від засвоєння спочатку елементів діалогу до самостійної побудови діалогу на основі запропонованої навчальної комунікативної ситуації, що не виключає прослуховування діалогів-зразків.

До системи вправ для навчання діалогічного мовлення включаються 4 групи вправ: