Міжнародна торгівля
Протекціонізм відіграв значну роль у розвитку фабричної та мануфактурної промисловості. Під його «прикриттям» Франція вела конкурентну боротьбу із Великобританією на початку XIX ст. В цілому на даному етапі розвитку світової торгівлі про-ї текціонізм мав захисний характер у країнах Західної Європи та: США, охороняючи їх національну економіку від конкуренції зі розвинутішою промисловістю Великобританії.[1, с.14]
IІ Eтап характеризується такими основними середовищними
чинниками:
• науково-технічний прогрес у виробництві товарів, який за¬безпечив зниження ваги одиниці товару, підвищення якості збе¬реження продукції під час транспортування (консервування, за¬морожування);
• подальше вдосконалення транспортних шляхів (збільшення до 1900 р. загальної довжини залізничних шляхів майже в 100 ра¬зів порівняно з 1840 p.; завершення будівництва Панамського ка¬налу, що з'єднав найкоротшим шляхом Атлантичний і Тихий океани) та суттєве вдосконалення якісних характеристик транс¬портних засобів (збільшення місткості, розширення номенклату¬ри: поява спеціалізованих транспортних засобів для транспорту¬вання специфічних товарів, збільшення швидкості пересування).[14, с. 23]
Основною особливістю розвитку міжнародної торгівлі на цій стадії стає вивезення капіталу, що забезпечував як збільшення експорту товарів, так і захоплення вигідних ринків збуту та дже¬рел сировини. За допомогою експорту капіталу фірми посідали ключові позиції в господарстві тих країн, куди вивозився капітал, особливо якщо це були менш розвинуті країни, таким чином за¬безпечуючи собі отримання високих прибутків.
Цей період став початком формування транснаціональних корпорацій, міжнарод¬них монополій.
Другою особливістю періоду, що розглядається, є динамічні¬ше зростання товарообороту світової торгівлі. Вже у 1880р. він збільшився в 5 разів порівняно із 1850 p., а порівняно з 1800 р. - у 10 разів. У цей період відбуваються також суттєві зміни в спів¬відношенні сил на світовому ринку.
Наступною особливістю розвитку міжнародної торгівлі в цей період є також те, що переважна частина світового товарооборо¬ту припадала на взаємний товарооборот між невеликою кількістю індустріальне розвинутих країн, жителі яких становили незначну частину населення земної кулі. Так, напередодні Першої світової війни 11 найбільш розвинутих країн (Великобританія, Німеччи¬на, Франція, США, Італія, Японія, Бельгія, Нідерланди, Швеція. Швейцарія, Канада) забезпечували понад 55 % світового експор¬ту, в той час як їх населення становило лише 20 % світового.
За останнє десятиріччя цього етапу (1904-1914 pp.) темпи зрос¬тання світової торгівлі уповільнюються, що передусім пояснюється особливостями регулювання зовнішньої торгівлі країн, а саме: по¬силенням протекціоністських тенденцій, зумовлених зростаючим впливом монополій на зовнішньоекономічну політику своїх держав. При цьому характер протекціонізму змінюється - із захисного він перетворюється на наступальний, тобто такий, що охороняє від іноземної конкуренції не слабкі галузі національної економіки, а най¬більш розвинуті та високомонополізовані. [14, с. 25]
III Етап деякі фахівці називають «мертвим», або «чорним» періодом у розвитку міжнародної торгівлі. Чверть сторіччя (1914- 1939рр.), що тривав цей етап, позначені подіями Першої світової війни та її руйнівними наслідками для економік європейських країн, економічними кризами 1920-1921 pp. та 1929-1933 pp., початком формування двох світових систем господарства.Основні особливості і риси цього етапу можна охарактеризу¬вати таким чином:
довготермінове і глибоке порушення міжнародних торговель¬но-економічних зв'язків, зумовлених наслідками світової війни та революції в Росії;
значне скорочення світового товарообороту внаслідок загаль¬них несприятливих економічних і політичних умов, що спричинили як падіння фізичного обсягу торгівлі, так і зниження світових цін (середньорічний приріст обсягів виробництва індустріальне розви¬нутих країн становив приблизно 2 %, що вдвічі менше, ніж у 1889- 1913 pp.; у 1937 р. обсяг світової торгівлі був у 2 рази нижчим за пе¬редкризовий 1929р.; на початку Другої світової війни експорт був майже у 1,5 раза меншим, ніж у 1913 p.);