Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави

Оцінка вартості імпорту провадиться на базі цін СІФ - порт країни-імпортера або СІП - пункт призначення на межі країни-імпортера.Статистична вартість товарів визначається в доларах США за цінами контрактів, приведеними до єдиного базису. Перерахунок у долари США провадиться за курсом, що котирується національним (центральним) банком держави на дату прийняття ВМД до митного оформлення.

Наведемо приклад порядку перерахунку валют у долари США.

Статистична вартість товарів, у тому числі за контрактами, що укладаються в клірингових валютах, перераховується з фактурної вартості, зазначеної у валюті контракту, на основі курсів, що публікуються НБУ. При цьому величина фактурної вартості у валюті контракту множиться на курс національної грошової одиниці відносно валюти контракту на день прийняття ВМД і ділиться на курс національної грошової одиниці відносно долара США.

Так, якщо товар продано (куплено) за 150 тис. фунтів стерлінгів, то перерахунок здійснюється в такий спосіб:

1 англійський фунт стерлінгів - 7,89 грн.

1 американський долар - 5,15 грн.

150 000 * 7,89 : 5,15 = 229 805,67 дол. США.

Якщо курс валюти приведено не до одиниці, а до 10, 100 і т. д. (наприклад, 10 000 італ. лір за 25,004 грн.), то величина, одержана таким чином, ділиться ще на показник кратності (у даному разі на 10 000).

Так, якщо товар продано (куплено) за 150 млн італ. лір, то перерахунок буде здійснено у такий спосіб: 150 000 000 - 25,004 : 10 000 : 5,15 = 75 452,78 дол. США.

Якщо контракт купівлі-продажу укладено у національній валюті, відповідно до чинних законодавств країн СНД, то фактурна вартість товару, зазначена в національній валюті, перераховується в долари за курсом, що діє на день прийняття ВМД.

Урахування географічного розподілу експорту й імпорту товарів провадиться по країнах за ознаками походження і споживання товарів:

* експорт відображається по країні призначення (споживання) товару;

* імпорт відображається по країні походження (виробництва) товару.

Якщо в момент поставки країна призначення або походження товару невідома, то експорт відображається по країні продажу, а імпорт - по країні купівлі товару.

Країна призначення (споживання) - країна, відома на момент відвантаження для споживання, використання або подальшої обробки товару.

Країна походження (виробництва) - країна, у якій товари були зроблені або оброблені, продукти сільського господарства були вирощені, поклади - добуті, а готові вироби вироблені частково, тобто під країною походження розуміють ту країну, у якій товар пройшов останній етап обробки.

Країна продажу (купівлі) - країна, на території якої розташована фірма або організація, що продала або купила товар, незалежно від її національної приналежності.

З урахуванням перелічених вихідних форм розподіл зовнішньої торгівлі здійснюється відповідно до єдиного для всіх країн СНД класифікатора країн світу і територій. Цей класифікатор розроблений статистичним відділом Бюро ООН і затверджений міжнародною організацією з питань стандартизації - ІСО.