Митно-тарифне регулювання як складова частина зовнішньоторговельної політики держави
Відповідно до перелічених вище завдань метою статистики зовнішньоекономічних зв'язків є вивчення міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва з допомогою системи показників. Ці показники перебувають у нерозривному взаємозв'язку і єдності і водночас відбивають різні сторони зовнішньоекономічної діяльності.
Така система показників може бути подана у вигляді окремих груп, що характеризують:
* зовнішню торгівлю, тобто експорт і імпорт товарів і послуг;
* міжнародну виробничу кооперацію;* науково-технічне співробітництво й обмін, включаючи операції з торгівлі ліцензіями;
* валютно-фінансові, інвестиційні операції;
* транспортно-експедиційні операції, іноземний туризм;
* митно-тарифні операції;
* операції з надання безоплатної допомоги;
* підрядні й орендні операції.
У статистиці зовнішньоекономічних зв'язків об'єктами обліку є товари і послуги, що становлять експорт і імпорт країни, а також усі пов'язані з ними операції.
Оскільки зовнішня торгівля посідає центральне місце в системі зовнішньоекономічних відносин, то цілком закономірно, що в статистиці зовнішньоекономічних зв'язків самостійно виділяється статистика зовнішньої торгівлі.
Статистика зовнішньої торгівлі - галузь статистики зовнішньоекономічних зв'язків, що характеризує стан і розвиток торговельно-економічних відносин між країнами. Завданнями статистики зовнішньої торгівлі є розроблення системи показників, що характеризують обсяги, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі, аналіз чинників, що обумовлюють основні тенденції їх розвитку, а також порівняльний аналіз показників зовнішньої торгівлі різних країн та умов торгівлі.
Статистика зовнішньої торгівлі як складова статистики зовнішньоекономічних зв'язків зокрема і загальної статистичної системи держави в цілому, безумовно, має величезне значення не тільки і не стільки для констатації кількості товарів, переміщених через кордон держави за певний період. Всебічний аналіз статистичних даних дає безмежні можливості для:
* формування і реалізації науково обгрунтованої торговельно-економічної, транспортної політики держави;
* аналізу ринку попиту і пропозиції;
* планування інфраструктури;
* прогнозування макроекономічних показників у системі національних рахунків (СНР) і платіжного балансу;
* упорядкування товарних балансів;
* розрахунків різних індексів показників.
В умовах формування ринкових відносин в Україні і країнах СНД відбувається реформування вітчизняної статистики на основі адаптації до міжнародних стандартів. Це внесло серйозні зміни в економічну статистику, особливо на макрорівні. Так, для організації обліку зовнішньоекономічних операцій виникла потреба змінити організацію статистики зовнішньої торгівлі.