Основні типи і моделі розвитку країн, що розвиваються

Капітал, що вкладений в інфраструктуру .Коли ми говоримо про капітал, ми не повинні зосереджуватися тільки на вантажних автомобілях та прокатних станах. Великі інвестиції передують індустріалізації чи навіть ефективному збуту сільськогосподарських продуктів.

Приватній економіці , щоб розвиватися, потрібний капітал, вкладений в інфраструктуру. Це великомасштабні проекти, що передують торгівлі та комерції - автомобільні шляхи, залізниці, іригаційні споруди, заходи щодо поліпшення охорони здоров'я тощо. Все це потребує значних інвестицій . Жодна мала або сімейна ферма не може збудувати залізничну мережу; будь-яке приватне підприємство не може сподіватися отримати прибуток з телефонної системи чи системи зрошення, бо вигоди від цих інвестиційних проектів поширюються на всю економіку.

Часто ці проекти приносять вигоду, що обумовлена зовнішніми обставинами, і яку приватні фірми не можуть відчути. Наприклад, районний сільськогосподарський консультант може допомогти усім фермерам у районі; або програму охорони здоров'я, запроваджуючи щеплення людей від тифу та дифтерії, захищає й тих, хто не щеплений. В кожному разі неможливо для окремої фірми визначити суспільні вигоди, бо вона не може збирати внески з тисяч або навіть мільйонів тих, хто отримує економічну вигоду.

Тому саме уряд має втручатися і забезпечувати необхідні кошти й ініціативу та гарантувати інвестиції в інфраструктуру.

РОЗДІЛ 5

Місце і роль країн, що розвиваються, у міжнародному товарному обміні.

Важливу роль, що визначає положення країн, що розвиваються, у світовому господарстві, грають зовнішньоекономічні зв'язки. Їх розвиток профілює не тільки взаємозв'язки з іншими підсистемами, але і ступінь впливу останніх на внутрішній ринок.

Своєрідність соціально-економічної структури визначає ступінь впливу зовнішньоекономічних зв'язків на країни, що розвиваються. Більш відсталі економічні структури болісно переживають зовнішні впливи в силу особливостей включення їхніх національних господарств у міжнародний поділ праці. Ті ж країни, у яких промисловий переворот охопив усі сфери господарства, більш успішно пристосовуються до перипетій світової господарської системи.

Центральне місце в сегменті зовнішньоекономічних відносин країн, що розвиваються, належить зовнішній торгівлі. Вона розвивалася нерівномірно. У минулому десятилітті до середини 80-х років темпи приросту товарного експорту уступали відповідним показникам промислово розвитих країн. З другої половини 80-х років темпи вивозу товарів із країн, що розвиваються, значно виросли, що свідчить про поглиблення процесів індустріалізації в нових індустріальних країнах (далі - НІК) і зусиллях країн - боржників збільшити валютні надходження для зниження боргового тягаря. Більш конкретні дані об частки країн, що розвиваються, у світовому експорті дає таблиця 1.

Таблиця 1 - Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті, %

195019601970198019901998

Усі країни33.023.918.929.023.628.2

Африка5.34.24.14.62.32.2

Азія15.211.58.518.416.621.4

Західна Азія3.33.33.110.43.72.8

Латинська Америка12.17.75.55.44.24.6

Найменш розвинуті країни2.82.51.70.70.4-

Зрушення у виробничій базі і структурі споживання визначили зміни в асортименті експорту й імпорту.