Україна та Китай
2.5.Співробітництво у військовій сфері
Головним напрямком просування українських торгівців машинними технологіями та зброєю став саме східний вектор. Україна та Китай беруть участь у виробництві танка „Аль Халід”, яке у 2000 році розпочав Пакистан. Україна також веде і закінчує виконання контрактів із Китаєм за такими військово-технічними проектами, як поставки турбін для кораблів і систем радіолокації.
Реалізується проект „Аль Зарат” - модернізація танків Т-59, що відповідають китайській моделі Т-55. Військово-технічне співробітництво України й КНР на сьогодні взагалі являє собою надзвичайний резерв праці.
2.6.Співробітництво в сфері аерокосмічних технологій
Контакти з Китаєм в цій галузі пов'язані перш за все з авіабудуванням (контракти з АНТК ім. Антонова), ракетобудуванням (контракти з Дніпропетровським КБ "Південне"), співпраці у космосі тощо.Відповідно до укладеного між Україною і Китаєм договору, Харківський військовий університет розпочав підготовку китайських фахівців протиповітряної оборони (у військовому містечку "Рогань-1" під Харковом почало працювати Навчальне авіаційне командування). Не виключено, що в майбутньому Україна почне готувати й курсантів-льотчиків із КНР, а також здійснюватиме медичне забезпечення підготовки космонавтів, що особливо важливо для реалізації китайської космічної програми "Проект 921".
Крім того, на аерокосмічній виставці в китайському місті Чжухаї було підписано кілька угод про модернізацію та обслуговування китайської авіатехніки, зокрема модернізацію китайського літака У-8, який є копією українського літака АН-12. Крім того укладено угоду в галузі освоєння космосу. Зокрема, передбачено спільну роботу над новими космічними технологіями і, в тому числі, над створенням мікросупутника. Одним із головних напрямів співробітництва буде вдосконалення техніки для виведення супутників, створення платформ мікросупутників і просування амбітного проекту космічного повітряного старту. Продовжуються переговори про придбання Китаєм славнозвісного Ан-70, який у своєму класі випередив на кілька років провідні авіаконструкторські бюро світу. Причому Київ уже погодився продати й технологію для будівництва машин даного класу в КНР. Крім того, Україна підключилася до китайської програми створення літака для регіональних перевезень -APJ-21. Це реактивна машина на 60-90 місць, що має стати основною на регіональних авіалініях у ХХІ столітті. Прототипом для нього може стати АН-74, у який, утім, китайці просять внести низку конструктивних доробок.
Підписання українсько-китайської угоди про захист інтелектуальної власності дає можливість українським фахівцям поділитися з китайцями своїм досвідом у ракетобудуванні та створенні радарних оборонних систем високої точності.
Співробітництво з Китаєм у галузі аерокосмічних розробок є головним шляхом України на космічні ринки Азії. Перші кроки в цьому напрямку вже було зроблено: у 2002 році ракета "Дніпро" вивела на навколоземну орбіту п'ять невеличких іноземних супутників, один із яких належить Малайзії, два - Саудівській Аравії. Є свої космічні програми у Індії, Пакістану та Іраку. Участь Києва може бути розширена як у питаннях створення супутників, так і в реалізації самих запусків.
2.7.Металургійна та хімічна продукція
Аналізуючи географічну структуру експорту металургійної та хімічної продукції, слід відзначити істотну вагу східного регіону. Найбільшим споживачем вітчизняного прокату є Китай та країни Південно-Східної Азії, на які, наприклад, 2000 року припадало близько 26,6% (5,85 млн. тонн) експорту. Щодо готової продукції, то і тут основний обсяг експорту прийшовся на Близький Схід (Ірак, Туреччина), Індію, Китай, країни Південно-Східної Азії.
За даними української митниці, у 2001-му році з України до члену ВТО Китаю поставлено 2 602 845 тонн сталі (на суму 415,16 млн. дол.), тобто 75,58% від загального обсягу експорту до цієї азіатської країни, у 2000 році ця цифра досягала 84,7% (532,620 млн. дол.), а в 1999-му - 93,94% (686,089 млн. дол.), що свідчить про існування серйозних проблем у просуванні української металургійної продукції.
2.8.Співробітництво в енергетичній сфері
Життєво важливим для України є співробітництво з Китаєм у галузях ПЕК, оскільки це одна з країн в яку ми найбільше експортуємо енергоносіїв. Зокрема сюди Україна експортує трубопрокат. Перспективним напрямком співробітництва також є ремонт та заміна більш сучасним значної кількості раніше встановленого обладнання; науково-технічне співробітництво у нафтогазовій сфері, дослідженні та розробці родовищ.