Україна та Китай

Основою українсько-китайського політичного співробітництва стало співпадання або близькість інтересів. Саме вони визначають характер, спрямованість, і масштаби зв'язків. Ці інтереси охоплюють широкий спектр заходів захисту кожною країною свого державного суверенітету і територіальної цілісності, зміцнення мирного довкілля та безпеки, реалізації п.16:53 політичних цілей на міжнародній арені. Взаємне сприяння зусиллям значно полегшує досягнення результативності у зазначених напрямках.

Політичні зв'язки України та Китаю пройшли за темпами швидку еволюцію, хоча й стартовий момент вже був достатньо високим. Вони одразу набрали необхідного динамізму й широти. Українсько-китайські зустрічі на вищому рівні перетворились в регулярні, постійно здійснюються обміни візитами глав урядів, парламентів, керівників міністерств і відомств. На основі створеного міцного підґрунтя відкривається можливість фактичного переходу політичного співробітництва Києва і Пекіна на вищий щабель - до політичної взаємодії на міжнародній арені, враховуючи високий ступінь взаєморозуміння між обома сторонами. Можливо найвиразнішою демонстрацією прихильного ставлення до України стало надання Китаєм гарантій ядерної безпеки поряд з іншими ядерними державами - США, Росією, Великою Британією та Францією - гарантувала безпеку України у зв'язку з її рішенням про ядерне роззброєння і приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Важливість і значимість китайського кроку можна належно оцінити, якщо взяти до уваги, що Пекін ні до, ані після, не надавав подібних гарантій окремо жодній країні світу.

Привабливою є координація і періодичне узгодження дій України та КНР в міжнародних організаціях, передусім, в ООН. Це дозволяє обстоювати свої інтереси при розгляді різних питань, пов'язаних з національною, регіональною і глобальною безпекою, соціально-економічним розвитком, подоланням бідності, боротьбою з поширенням хвороб, захистом навколишнього природного середовища, підтримкою науки, освіти, культури тощо. Результатами є домовленості про взаємну підготовку кандидатур при виборах керівних органів системи ООН та їх спеціалізованих організацій, інших міжнародних інституцій.

Політична взаємодія обох держав підкріплюється масштабною співпрацею в торгово-технічних галузях. Перед нею відкриваються нові перспективи в умовах поступового подолання Україною затяжної економічної кризи і відчутним пожвавленням ділової активності. Зростають експортні можливості України. З іншого боку, двосторонньому співробітництву сприяє економічний бум у Китаї. Протягом 1989-2000рр. валовий внутрішній продукт КНР зростав у середньому на 9,7% щорічно. Структурні економічні реформи, політична стабільність і сприятливе інвестиційне законодавство привабили крупно масштабні іноземні капіталовкладення. В 1979-2000рр. КНР одержала близько 250 млрд. прямих іноземних інвестицій.Вступ КНР до Світової торговельної організації в 2001 році в подальшому стимулюватиме економічний поступ країни і жваві зв'язки із зовнішнім світом, в тому числі з Україною, хоча умови конкуренції для українських товарів можуть ускладнитись. За даними керівника Торгово-економічної місії КНР в Україні Гао Сіюня загальний обсяг україно-китайської торгівлі в 2001р. Досяг 858 млн. дол., тобто значно зріс порівняно з 2000р. (628 млн. дол.). Тепер Китай входить до першої п'ятірки торгових партнерів України.

Координації дій у політичній сфері допомагають міжпарламентські зв'язки. У Верховній Раді України і Всекитайських зборах народних представників КНР створені і працюють парламентські групи відповідно „Україна-Китай” і „Китай-Україна”. Їх діяльність позитивно позначається на обміні досвідом законотворчої роботи, ініціюванні різних проектів, передусім тих, що потребують державної підтримки. Дружба і співробітництво можуть бути надійними при опорі на широку громадську основу. Дедалі активнішими стають контакти на рівні областей України та провінцій КНР, зв'язки між містами-побратимами, особливо Київ - Пекін, Київ - Ухань та ін. Передбачається відкриття в Пекіні постійного представництва Києва, Українського культурного центру. Під час проведення Днів української культури в КНР у квітні 2002 року узгоджено план культурного співробітництва на 2002-2006рр.

Українсько-китайські відносини за своїм змістом і характером виходять далеко за межі простого мирного співіснування. Вони позначені взаєморозумінням і взаємною підтримкою, щирою приязню. В КНР повністю усвідомлюють нинішні труднощі в Україні, тому час від часу надають їй і безкорисливу допомогу. Декілька разів КНР надавала гуманітарну допомогу жертвам чорнобильської катастрофи, а також тим, хто постраждав під час повені у Закарпатті. Пекін подарував Києву електроосвітлювальної апаратури на 100 тис. доларів. Слід враховувати, що ці щедрі дарунки дає країна, яка ще має вдосталь внутрішніх проблем, в тому числі необхідність подолання бідності для чималої кількості людей.

Відсутність антагонізмів та близькість позицій з переважної більшості основних світових проблем дають реальний шанс Україні й КНР і надалі нарощувати політичну взаємодію на міжнародній арені. „Поле” для такої співпраці становить зокрема, широкий спектр питань, пов'язаних із контролем над ядерною зброєю. Подавши приклад ядерного роззброєння, Україна життєво зацікавлена в суттєвому зменшенні ядерної загрози, скороченні надмірних арсеналів ядерних держав, непоширення цього найруйнівнішого виду ведення війни. Україні імпонує позиція Пекіна і його офіційне зобов'язання не застосовувати ядерну зброю першим. Як відомо, в цьому питанні і США, і Росія у своїх новітніх військових доктринах допускають застосування першими ядерної зброї, в тому числі проти неядерних держав при особливих загрозах національній безпеці. Отже КНР виявляється найпослідовнішою у своїх гарантіях ядерної безпеки України.