Управління зовнішньоекономічною діяльністю
Таблиця 4
Вибір стратегії росту середньої фірми
Темпи росту фірмиТемпи росту ніші
ПомірніПрискорені
ПомірніСтратегія збереженняСтратегія пошуку завойовника
ПрискореніСтратегія виходу за межі нішСтратегія лідерства у ніші
Стратегія збереження спрямована на збереження існуючого становища підприємства, позаяк немає необхідності роз¬ширювати його діяльність (темпи росту ніші стабільні) та можливості (темпи росту фірми невеликі). У цій стратегії є небезпека втратити нішу через зміну потреб.
Стратегія пошуку завойовника застосовується тоді, коли фірма відчуває гострий брак засобів для збереження свого становища у межах ніші. Опинившись у такій ситуації, середня фірма звичайно починає шукати велику компанію, яка могла би поглинути її, зберігши при цьому її як відносно самостійний, автоном¬ний виробничий підрозділ. Використання фінансових ресурсів великої компанії дозволить середній фірмі не втратити свого місця у ніші. Фірма при цьому може постійно змінювати власників, але зате зберігати свою нішову спеціалізацію.Стратегія лідерства у ніші придатна тільки у двох випадках:
1. Фірма росте так само швидко, як і ніша, що дозволяє їй перетворитися на ведучу монопольну компанію і не допустити в нішу конкурентів.
2. Фірма має відповідні фінансові ресурси для підтримання свого прискореного росту.
Стратегія виходу за межі ніші ефективна лише тоді, коли межі ніші надто вузькі для фірми. Фірма може спробувати перетворитися на велику монополію, втративши при цьому своє «нішове обличчя». Дійшовши до межі ніші, фірма вступить у пряму конкуренцію зі сильнішими та більшими фірмами. Для цього «бою» фірма мусить нагромадити ще у межах ніші достатню кількість І фінансових та інших ресурсів.
Вироблення ринкової стратегії фірми - це процес сканування світового ринку, визначення глобальної та локальної цілей зовнішньо¬економічної діяльності, вибір оптимальних сегментів (ніш). Ця діяль¬ність значною мірою сприятиме досягненню поставлених цілей, зокрема приведенню експортного потенціалу фірми у відповідність із цими цілями, вибору партнерів для експортно-імпортних операцій із метою запобігання неефективним міжнародним ринковим транс¬акціям.
2. Об'єкти валютного регулювання
а) Поняття валютного курсу. В умовах функціонування рин¬кової економіки головним об'єктом валютного регулювання є валют¬ний курс національної грошової одиниці. Його зміни суттєво вплива¬ють на розвиток як внутрішньогосподарських процесів, так і зовніш¬ньоекономічних позицій тієї чи іншої країни. Мається на увазі вплив валютного курсу на зовнішню торгівлю, рух коротко- та довгостро¬кових капіталів, розміри заборгованості, платіжного балансу країни і т.д.
Валютним курсом називається співвідношення обміну двох гро¬шових одиниць, або ціна однієї валюти, виражена в іншій валюті.
б) Встановлення валютного курсу. У більшості країн при встановленні валютного курсу застосовується пряме котирування. Воно означає, що певна постійна сума іноземної валюти (наприклад, 1, 10, 100 одиниць) використовується для вираження змінної величини відповідної суми національної валюти (наприклад, 1 дол. рівний 0,6305 ф.ст.).
Рідше застосовується непряме котирування. Основою у цьому разі служить одиниця національної валюти, порівнювана, скажімо, з доларом. Це котирування використовувалося б у Великобританії, наприклад, 1 ф.ст. рівний 1,586 дол.