Провідні ринки облігацій

Ринок єврооблігацій не регулюється, він майже вільний від оподаткування і є більш гнучким. Емітент, який здійснює випуск єврооблігаційної позики, повинен пройти перевірку провідних європейських рейтингових агентств на кредитоспроможність. Випуск, гарантування та розміщення зобов’язань на цьому ринку звичайно здійснюється групою банків кількох країн. Однак ринок єврооблігацій ще поступається ринку облігацій США, хоча й переважає ринок облігацій Японії. Ситуація дещо змінилася з введенням єдиної європейської валюти, що дозволило зробити цінні папери різних країн більш зіставленими, а також зник ризик, пов’язаний з коливаннями курсів обміну валют. Виник загальноєвропейський ринок цінних паперів і європеєць може купувати акції, випущені в будь-якій країні ЄС. Пройшла уніфікація державних облігацій, і вони стали більш досяжними. Глобалізація фінансових ринків розвинутих країн ще більше посилилася. Облігації також випускаються великими компаніями (корпоративні) для залучення додаткового капіталу з метою розширення чи модернізації виробництва. Ці цінні папери забезпечені майном підприємства. Тільки великі та відомі фірми можуть розраховувати на довіру з боку населення. Перед тим, як вийти на ринок облігацій, компанія повинна отримати від спеціалізованого агентства висновки про свою кредитоспроможність. Від цієї оцінки залежить доля облігацій і ставка процента по них. З метою зробити отримання облігаційної позики більш привабливим для інвесторів, корпоративні облігації випускаються з різноманітними властивостями:

- індексовані облігації;- облігації з правом участі у прибутку;

- конвертовані в інші цінні папери і, в першу чергу, в акції;

- повернені облігації (які викуповуються до закінчення терміну позики);

- облігації з плаваючим процентом.

Існують цінні папери, які поєднують в собі переваги корпоративних і державних облігацій. [4]

На сьогоднішній день у світі склались найбільші центри з торгівлі облігаціями – США, Великобританія, Німеччина, Швеція, Франція, Італія, Данія.

Хоча і повільно, але неухильно змінюється структура світового ринку облігацій підприємств.

Корпорації США утримують позиції світових лідерів у випуску боргових фінансових інструментів. Хоча протягом останніх п’яти років їх частка невпинно знижується, навіть за такої тенденції вона перевищує половину світових обсягів ринку облігацій корпорацій. І, зважаючи на загальноекономічні тенденції, говорити про те, що в найближчому майбутньому хтось зможе похитнути їх лідируючі позиції, немає підстав.

Ще одна специфічна риса сучасного облігаційного ринку – нарощування в його структурі частки країн, що не належать до світових лідерів, – з 6,6 % у 1998 р. до 8,8% у 2003 р. До цієї групи входять як ринки країн, що розвиваються, так і «нові» ринки, які виникли в країнах колишнього соціалістичного табору. Тенденції розвитку Згідно з даними російського інформаційного агентства Cbonds, сьогодні ринки облігацій найбільш динамічно розвиваються в Росії, Казахстані, Україні, Узбекистані, Киргизстані та Молдові.

Якщо використати не абсолютні показники розвитку ринків, а відносні, наприклад відношення до валового внутрішнього продукту, то картина майже не зміниться, але перевага американських корпорацій не видаватиметься такою відчутною. Лідируючі позиції зберігає ринок облігацій США (24-25 % ВВП країни у 2003-2006 рр.), за ним іде японський ринок (16-18 %); значно поступаються ринки провідних європейських країн – від 2 % ВВП у Німеччині до 12-14 % у Великобританії. Але заради справедливості необхідно зазначити, що саме ринки Європи демонструють найвищі темпи зростання у відношенні до ВВП. [6]

ВИСНОВОК

За рахунок таких властивостей облігацій як дешевість, порівняно з банківським кредитом, надійність, відносна простота випуску і обігу робить цей папір дуже емісійно і інвестиційно-привабливим. А можливість неемісійного фінансування бюджетного дефіциту, регулювати певні макроекономічні показники робить його необхідною складовою державної грошово-кредитної політики.