Економічна ефективність ЗЕД підприємства

Наступний аналіз направлений на підведення підсумків проробленої роботи, що є завершальним етапом управління. Мета наступного аналізу – оцінка результатів діяльності підприємства, об'єднання або фірм за певний період. Така оцінка передбачає виявлення чинників, що вплинули на результати господарської діяльності, вивчення причин допущених помилок і втрат, розкриття наявних резервів, і розробку заходів щодо підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, об'єднання або фірми.

В залежності від ступеня обхвату аналізом діяльності об'єднання і кола порушуваних питань, економічний аналіз поділяється на комплексний і тематичний. При комплексному аналізі охоплюється вся взаємопов'язана сукупність показників підприємства або структурної одиниці підприємства, об'єднання (спеціалізованих фірм), що відображають за певний (звітний) період повністю або частково його господарську, виробничо-комерційну й фінансову діяльність, фінансове положення. Результати комплексного аналізу діяльності підприємства, об'єднання або його спеціалізованих фірм за звітний період відбиваються в його пояснювальній записці до квартальних і річних звітів, а також в рішенні, прийнятому по даному звіту.Тематичний (локальний) аналіз направлений на вивчення окремих показників діяльності підприємства і об'єднання (комерційної, валютної, фінансової, транспортної, розрахункової, обліковою і т. ін.) або на дослідження певного кола функціональних питань (валютних, транспортних, фінансових і т. ін.) в межах однієї структурної одиниці підприємства і об'єднання (спеціалізованої фірми, валютно-фінансового відділу, транспортного відділу, бухгалтерії і т. д.). Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань, наприклад, таких, як ефективність реалізації різних товарів на певному ринку або одного товару на різних ринках. Тематичний аналіз з однакової проблеми може проводиться одночасно по ряду порівняно однотипних підприємств і об'єднань або фірм (машинних або сировинних). Всі види економічного аналізу взаємопов'язані і направлені на загальне поліпшення діяльності об'єктів, що вивчаються.

Аналіз оперує різними економічними показниками. Будь-який економічний показник складається з числової основи (тобто величини представленої інформації) і ознак, що визначають економічний зміст і приналежність інформації. Кожний окремий показник відображає якусь певну сторону діяльності зовнішньоекономічного об'єднання і фірми. Усі показники взаємопов'язані й складають єдину систему показників, що відображають всю комерційну, фінансову діяльність об'єднання і фірми та їх фінансове положення як єдиного господарського організму. Показники можуть бути плановими й звітними, за поточний рік і за минулі роки. Економічні показники можуть виражатися у вартісних і натуральних вимірниках, представлятися в формі абсолютних, відносних або середніх величин. В залежності від змісту економічні показники поділяються на кількісні і якісні.

Кількісні показники відображають об'єми зовнішньоекономічних операцій, кількісні зміни у зовнішній торгівлі. До кількісних показників відносяться, наприклад, показники вартості експорту або імпорту товарів за планом і по звіту фактично як загалом по підприємству, об'єднанню, так і по окремих торгових угодах, по спеціалізованих фірмах, по окремих країнах, по товарних групах і окремих товарах.

Якісні показники характеризують раціональність використання засобів, зайнятих в експортно-імпортних операціях. Якісні показники відображають також фінансову діяльність і фінансове положення об'єднання. До якісних показників відносяться: швидкість обороту засобів у зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій; віддача оборотних засобів при експорті і імпорті товарів; забезпеченість банківських кредитів та інше.

Показники комерційної і фінансової діяльності, фінансового положення підприємства, об'єднання змінюються під впливом різних чинників – соціально-економічних і виробничо-економічних. Соціально-економічні чинники відображають умови, мотивації і якість функціонування і взаємодії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на різних рівнях. До виробничо-економічних відносяться чинники ресурсів і техніко-економічні чинники. Чинники впливають на показники в різній мірі і в різних напрямах. Одні з них надають на них позитивний вплив, інші – негативний. Вплив одного чинника може бути перекритий іншим чинником, діючим в протилежному напрямі.

Оскільки дія різноманітних чинників на економічні показники не рівноцінна, розрізнюють основні і другорядні чинники. Однак одні і ті ж чинники в тих або інших обставинах можуть бути як основними, так і другорядними. Все залежить в кожному конкретному випадку від розміру впливу чинника на показник. Так, транспортні витрати при експорті приладів складають вельми скромну частку в собівартості товару і можуть вважатися в зв'язку з цим порівняно другорядним чинником серед інших чинників, що формують собівартість цього товару (наприклад, ціни і кількості). І навпаки, при експорті сировинних товарів (наприклад, добрива і пиломатеріали) транспортні витрати перетворюються в один з основних чинників, що визначають величину собівартості і відповідно рівень ефективності реалізації цих товарів. При аналізі передусім підлягають вивченню основні чинники, що впливають вирішальний чином на результати господарської діяльності.Чинники можуть являти собою комплекс причин, які в свою чергу здатні виступати у вигляді окремих чинників. У зв'язку з цим чинники поділяються на складні і прості. Прикладом складного чинника є ціна на товар. Більш простий чинник – кількість товару. Можлива й інша класифікація чинників. Чинники можуть знаходитися у взаємному зв'язку і взаємозалежності. Існують два види зв'язку між взаємодіючими чинниками і між чинниками і показниками. Найбільш легко піддається вивченню функціональна, тобто пряма або зворотна залежність, звана також повним зв'язком. Більш складною для дослідження представляється залежність кореляційна, звана також неповним або частковим зв'язком. Прикладом першого виду залежності є зв'язок між ціною товару і виручкою за товар або між кількістю товару і величиною виручки за товар. Прикладом другого – залежність між ціною товару і його якістю або між величиною витрат на рекламу товару і розміром виручки за товар.