Проблеми ефективності миротворчої діяльності ООН
Процедури планування в рамках ППОС/РАКР максимально наближені до тих, які застосовуються в НАТО. Зокрема, вирішено перейти до планування на шестирічний період. Крім того, з огляду на членство в ППОС/РАКР країн, які беруть участь в оборонному плануванні ЗЄС, передбачені заходи щодо досягнення сумісності та прозорості в процедурах планування НАТО та ЗЄС.
Узгодження та затвердження нових Цілей Партнерства, розроблених з урахуванням досвіду проведення миротворчих операцій на території Боснії та Герцеговині і в Косово, відбулося в травні 2000 р. З 58 запропонованих Цілей для відпрацювання або вивчення були прийняті 51, з яких 34 були відібрані для безпосереднього опрацювання та 17 - для вивчення.20 листопада 2000-го року Міністром оборони України був затверджений "План досягнення Цілей партнерства силами та засобами Збройних Сил України, виділеними для участі у третьому етапі Процесу планування та оцінки сил на 2000-2006 рр.", який визначає такі основні завдання Збройних Сил України на цьому етапі:
- досягнення необхідного рівня взаємосумісності з країнами НАТО та країнами-партнерами в рамках визначених Цілей партнерства;
- максимальне врахування досвіду досягнення Цілей партнерства у практиці реформування Збройних Сил України;
- підвищення якості взаємодії з підрозділами країн-членів НАТО та країн-партнерів під час участі в операціях з підтримання миру, операціях з пошуку та рятування, операціях з надання гуманітарної допомоги;
- вдосконалення навчально-полігонної бази Збройних Сил України для підготовки миротворчих підрозділів.
Пріоритетними напрямами роботи на третьому етапі вважаються:
- мовна підготовка;
- вивчення штабних процедур НАТО;
- досягнення взаємосумісності з питань організації управління підрозділами, виділеними для участі у програмі ПЗМ;
- досягнення необхідного рівня взаємосумісності у плануванні, організації та проведенні тилового і технічного забезпечення цих підрозділів;
- досягнення відповідного рівня взаємосумісності засобів захисту від зброї масового знищення підрозділів, виділених для участі у програмі ПЗМ.
Досвід участі у спільних миротворчих операціях та виконання підрозділами і військовослужбовцями Збройних Сил України окремих миротворчих завдань дозволяє зробити такі висновки щодо основних тенденцій сучасного миротворчого процесу:
o при виконанні миротворчих завдань національні контингенти діють у складі коаліційних угруповань військ (сил);
o миротворча діяльність спричиняє все більший вплив на трансформацію положень воєнних доктрин та уточнення завдань збройних сил;
o рішення на застосування миротворчих сил повинні передбачати проведення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення готовності відповідних підрозділів до виконання завдань за призначенням та визначати порядок взаємодії з представниками інших відомств України (МВС, МНС та МЗС);
o миротворча діяльність виступає каталізатором розвитку співробітництва держав у воєнній сфері.
Участь підрозділів Збройних Сил України в миротворчих операціях під егідою ООН та ОБСЄ є доцільною та корисною, оскільки надає можливість сприяти зміцненню миру та стабільності; ознайомитися з досвідом інших держав в галузі оборонного планування та реформування збройних сил; набути досвіду спільних дій з силами НАТО та держав-партнерів у ході миротворчих операцій; підвищити міжнародний авторитет Збройних Сил України.