Проблеми ефективності миротворчої діяльності ООН

Ми також з оптимiзмом вiдзначаємо, що за рiк, що минув, зроблено важливий крок вперед на одному з напрямкiв близькосхiдного мирного процесу - iзраїльсько-лiванському. Повне виконання Iзраїлем резолюцiї 425 (1978) Ради Безпеки ООН та виведення ним вiйськ з територiї пiвдня Лiвану стало вагомою подiєю, яка створила новi умови для подальшого просування всього процесу.

Україна сподiвається i на прорив у загальмованому переговорному процесi сторiн на iзраїльско-сирiйському напрямку та закликає сторони якомога скорiше поновити його.

Ми уважно стежимо за просуванням вирiшення серцевинної проблеми близькосхiдного врегулювання - Палестинського питання. Вiримо, що полiтична мудрiсть i далекогляднiсть iзраїльської та палестинської сторiн дадуть їм можливiсть знайти взаємоприйнятнi компромiснi рiшення. Ми вiтаємо ухвалу Палестинської центральної ради вiд 10 вересня щодо перенесення термiну проголошення Палестинської держави. Україна сподiвається, що завдяки зусиллям обох сторiн та за сприяння ко-спонсорiв мирного процесу право палестинського народу на самовизначення та власну державнiсть буде нарештi реалiзоване.

Добре відомо, що в сучасних умовах миротворча діяльність набуває все більшого значення в розбудові глобальної та регіональної системи безпеки. Все це певною мірою впливає на розвиток оборонної політики та воєнних доктрин не тільки України, але й всіх держав континенту.

Ця еволюція пов'язана, насамперед, зі зміною пріоритетів оборонної політики європейських держав, трансформацією шляхів застосування збройних сил. Особливістю є те, що збройні сили європейських держав все частіше залучаються до виконання більш обмежених та менш інтенсивних завдань: від миротворчої діяльності до пошуково-рятувальних операцій та спостереження.

Як відомо, Україна з самого початку свого незалежного існування активно виконує рішення Ради Безпеки ООН щодо надання контингентів збройних сил, допомоги і відповідних засобів обслуговування, необхідних для підтримання миру і безпеки.

Аналіз сучасних миротворчих операцій дозволяє сформулювати загальні принципи та вимоги, яких мають дотримуватись в ході таких місій:

мають бути чітко сформульовані загальне політичне завдання та мандат;

наявність точних вказівок та політичного контролю з боку організації, що надала мандат;

згода країни, на території якої розгортається миротворча місія, щодо її проведення;

гнучке політичне керівництво, можливість корегувати мандат зі зміною політичної обстановки;

чіткі, зрозумілі правила застосування сили, які враховують ситуацію у регіоні конфлікту.

Всі перелічені принципи мають враховуватися під час прийняття рішення на участь українських військовослужбовців в тій чи іншій операції.

На наш погляд, в основу теорії та практики миротворчих операцій повинні бути покладені п'ять найважливіших аспектів:

наявність гнучкої, адаптованої до сучасних умов доктрини;

визначення принципів комплектування особового складу;

досягнення відповідного рівня бойової підготовки з використанням механізму проведення спільних багатонаціональних навчань;

об'єднання зусиль військових та інших державних організацій (таких як міліція, митна служба, сили цивільної оборони тощо) для вирішення різноманітних завдань, що виникають в ході миротворчих операцій; наявність розвинутої системи управління та контролю.

Питаннях підготовки Збройних Сил України до участі в міжнародних миротворчих операціях можна розподілити на три етапи: завчасна, попередня і безпосередня підготовка.