Проблеми ефективності миротворчої діяльності ООН
Завчасна підготовка включає:
• визначення переліку підрозділів (частин), категорій військовослужбовців, які планується включити до складу миротворчих контингентів; розробку Директиви щодо організації їх підготовки;
• підготовку підрозділів (частин) до виконання миротворчих завдань за спеціальними програмами та організація їх всебічного забезпечення;
• контроль за якістю проведення підготовки.
Попередня підготовка включає:
• прийняття політичного рішення керівництвом держави про направлення миротворчого контингенту для участі у міжнародній миротворчій операції;• постановку завдань Міністерству оборони. Міністерству закордонних справ, іншим органам виконавчої влади;
• розробку плану участі миротворчого контингенту в операції.
При цьому хочу підкреслити, що з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях", підписаного Президентом України 23.04.1999, механізм вирішення цих питань суттєво спростився. В Законі визначені правові, організаційні та фінансові засади участі України в міжнародних миротворчих операціях, порядок направлення військового та цивільного персоналів, організація їх підготовки та забезпечення для участі в операціях з підтримання чи відновлення міжнародного миру і безпеки.
Безпосередня підготовка передбачає:
• підготовку до участі в операції та злагодження підрозділів і органів управління в пунктах постійної дислокації і навчальних центрах;
• підготовку і проведення заходів щодо всебічного забезпечення миротворчого контингенту і організації управління;
• прийняття рішення на відправку миротворчого контингенту;
• постановку завдань, відправку і розміщення миротворчого контингенту;
• передачу та прийняття миротворчого контингенту в підпорядкування;
• організацію взаємодії з місцевими органами влади країни перебування, представниками ООН, ОБСЄ та іншими регіональними організаціями;
• організацію матеріально-технічного, фінансового забезпечення;
• організацію управління.
Безпосередня підготовка миротворчого контингенту покладається на види ЗС, ОК, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони, від яких призначені війська (сили). Після прибуття миротворчого контингенту в район призначення безпосередня підготовка продовжується за планами керівництва миротворчої операції.
Генеральний штаб Збройних Сил України через свій структурний орган - Центр військового співробітництва і верифікації - координує підготовку миротворчих контингентів Збройних Сил та виконання ними завдань у міжнародних миротворчих операціях. При цьому, насамперед, забезпечуються: координація діяльності органів державної влади та органів Збройних Сил України щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях; взаємодія з органами управління ООН, НАТО, ОБСЄ та інших регіональних організацій відповідно через Постійного представника України при ООН, Військового представника Місії України при НАТО.