ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ

Види ресурсів:

•Земля; – всі природні ресурси, які приймають участь у виробничому процесі (паші, ліси, місцезародини матеріалів та нафти, водні ресурси).

•Капітал; – всі виготовлені засоби виробництва, тобто всі види інструментів, машини, обладнання, фабрично-заводські, складські транспортні засоби і збутова сітка, які використовують в процесі виробництва товарів та послуг та постачання їх до кінцевого споживача.

•Праця; – фізичні та розумові здібності людини, що застосовуються у виробництві товарів та послуг.

•Підприємницька здатність; (підприємливість). Підприємець – людина, яка бере на себе ініціативу об’єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва товарів та послуг. Підприємець одночасно є рухомою силою виробничого процесу та посередником, який зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, який повинен бути прибутковим. Підприємець-новатор, особа, яка прагне вводити вдію на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології чи навіть нові форми організації бізнесу. Підприємець – людина, яка іде на ризик (тому що прибуток не гарантовано).

Обмеженість ресурсів породжує серед товаровиробників конкуренцію щодо їх користування та розподілу, а отже обумовлює вибір оптимального варіанту їх застосування.

Економічний вибір – вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімум витрат.Щоб отримати максимальну кількість товарів та послуг, виготовлених із обмежених ресурсів, товаровиробнику необхідно не тільки забезпечити всіх придатних для цього ресурсів, але й застосувати їх таким чином, щоб кожен з них вносив як мого більший вклад у загальний обсяг виробленої продукції. Розв’язання проблеми економічного вибору вимагає свідомої відповіді на чотири основні питання економіки:

-Що? - Які товари чи послуги виробляти і в якій кількості виробляти?;

-Хто? - Хто повинен приймати участь в процесі виробництва продукції?;

-Як? - За допомогою яких обмежених ресурсів і технологічних засобів виробляти товари та послуги?;

-Для кого? - Хто отримає те, що вироблено?.

3. Ефективність – характеризує зв’язок між обсягом вироблених економічних благ і кількістю ресурсів, що застосовуються в процесі виробництва.

Більша кількість благ отримана від даного обсягу затрат означає підвищення ефективності.

Менший обсяг благ від даної кількості затрат – зниження ефективності.

Збільшення виробництва товару Х неодмінно вимагає зменшення виробництва товару У: мають місце альтернативні витрати (крива виробничих можливостей).

Альтернативні витрати – визначають цінність найкращого варіанту від якого відмовилися в процесі економічного вибору. Вони характеризуються цінністю втрачених можливостей: витрати на виробництво будь-якого блага, що виражені через інше, яким жертвують.

Альтернативна вартість - вартість виробництва товарів та послуг, яка вимірюється з точки зору втрачених можливостей займатися найкращим із доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають тих самих затрат та ресурсів.

Крива має вигнуту форму: кожна додаткова кількість товару Х потребує все більшого скорочення виробництва товару У.