Дизбактеріоз у дітей

Діагностика й оцінка стану кишкового дизбактеріозу

Залежно від ступеня вираженості клінічних проявів й особливостей мікробіологічних змін виділяють 3 ступені дизбактеріозу: компенсована, субкомпенсированная й декомпенсирована. Однак в оцінці ступенів дизбактеріозу немає єдиної точки зору, тому що часто використаються різні клініко-лабораторні критерії

Лабораторна діагностика дизбактеріозу найчастіше базується на мікробіологічному аналізі фекалій. Мікробіологічними критеріями служать зниження біфідолактобактерій, зниження або збільшення эшерихій, поява штамів зі зміненими властивостями, підвищення кількості коків, виявлення умовно-патогенних грамнегативних паличок, а також грибів і клостридій більше 103 КОЕ/л. В аналізах можливі різні сполучення зазначених зрушень.

Застосовується також газорідинна хроматографія. Хроматографічний метод дозволяє оцінити хімічні сполуки, пов'язані з життєдіяльністю нормальної мікрофлори.

Оцінка копрології виявляє бродильну й гнильну диспепсію, порушення розщеплення й усмоктування харчових інгредієнтів.

Корекція мікрофлори

Лікувальні програми по відновленню порушеної мікрофлори повинні будуватися з урахуванням можливих факторів, що приводять до її зміни. Маючи у своєму арсеналі широкий спектр різних препаратів, для вибору конкретних ліків лікар повинен проаналізувати індивідуальні зміни в організмі дитини з обліком преморбідного фону, віку, характеру вигодовування, алергічних реакцій, перенесених кишкових інфекцій, а також препаратів, використаних для терапії основного захворювання.

Харчування

Адекватне, відповідне віку дитини, збалансоване харчування при нормальному функціонуванні органів і систем запобігає розвиток дизбиозів. При змінах мікрофлори необхідна корекція харчування з урахуванням моторики, секреторних змін ШКТ, ферментативної активності травного тракту й додаткових введень вітаміно-мінеральних комплексів. У цей час широкого поширення набуває так зване функціональне харчування. При функціональному харчуванні вживаються готові харчові продукти, у які додають біопрепарати, антиоксиданти, каротиноїди, ферменти й інші субстрати. Для дітей раннього віку широко застосовуються адаптовані суміші, збагачені представниками мікрофлори, - (Малиш), (Биолакт адаптований), (Бифидок), (Біфілін), (Біфідолакт), (Біфілайф), (Віталакт) та ін. У багатьох випадках виправдує себе застосування сухої суміші (Лактофідус), що містить біфідобактерії й стрептококи. Для виходжування дітей у неонатальному періоді розроблене функціональне харчування у вигляді ліофілізованого грудного молока, збагаченого Bifidobacterium bifidum.

Велике значення для корекції мікрофлори кишечника мають харчові волокна. Вони є природними ентеросорбентами й впливають на склад мікробіоценозу. Мікробна флора використає харчові волокна як субстрат для життєдіяльності, однак варто пам'ятати, що продукти їхнього метаболізму можуть робити як фізіологічну, так і токсичну дію.

Харчові волокна (пектини, лігніни, целюлоза, геміцеллюлоза) утримуються у великій кількості в морській капусті, яблуках, моркві, червоній горобині й інших овочах і фруктах; надходячи в товсту кишку, вони піддаються впливу глюкозидаз. Глюкоза є субстратом для багатьох анаеробних бактерій. Пропіонова кислота регулює мікроциркуляцію товстої кишки через судинні сфінктери, бутират бере участь у проліферації й диференціюванні епітелію кишечника. Харчові волокна істотно знижують рівень ендогенного гістаміну й інших біологічних амінів, які реалізують алергічні прояви при хворобах травної системи. Добре зарекомендували себе препарати лактулози.

Ферментативні препарати

Для покращення розщеплення й всмоктування харчових інгредієнтів можуть використовуватися ферментні препарати на основі панкреатину, а в складних випадках - мікротаблетовані ферменти, які можуть запобігати гнильним процесам. Останнім часом з добрим ефектом застосовуються комбіновані препарати вобензим, флагензим. Вони особливо ефективні в комплексній терапії дизбиозів кишечника, що супроводжуються порушеннями кишкового усмоктування й алергійних проявів у дітей.