Будова і функції шкіри
Кровопостачання шкіри здійснюється двома сплетення¬ми — поверхневим і глибоким (рис. 1.4). Перше розміщується у сосочковому шарі дерми, друге — на межі з підшкірно-жиро¬вою клітковиною. Мікроциркуляторне русло шкіри становлять артеріальні капіляри, метаартеріоли, термінальні артеріоли, ве¬нозні капіляри, венули-посткапіляри — збірні і м'язові. При та¬кій системі кров, що протікає в дермі, може оперативно пере¬розподілятись.
Рис. 1.4. Кровопостачання шкіри:
І — поверхневе сплетіння судин шкіри; II — глибоке сплетіння судин шкіри. 1 — сосочки; 2 — петлі со¬сочкових капілярів; 3 — пост-капілярна венула; 4 — прекапілярні артеріоли; 5 — венули в глибокому сплетінні; 6 — ма¬ла підшкірна вена; 7 — мала підшкірна артерія; 8— глибока вена
Частина капілярів поверхневого сплетення утворює петлі у сосочках, що випинаються в епідерміс. Ці судини забезпечують живлення епідермісу, а також беруть участь у терморегуляції. Поживні речовини у вищі шари проходять у міжклітинному прос¬торі — плазматичними капілярами. У сітчастому шарі кількість капілярів невелика, за винятком придатків шкіри, що проникають усередину сітчастого шару — волосяних фолікулів, сальних і по¬тових залоз.
Лімфатичні судини, як зазначалося, також утворюють два сплетення в шкірі тіла. Поверхневе сплетення розташовується трохи нижче венозних сплетень, а глибоке — у підшкірно-жиро¬вій клітковині.
Кровопостачання м'яких тканин обличчя і голови здійснюєть¬ся від зовнішньої сонної артерії. Кровоносні судини шкіри черепа анастомозують між собою, утворюючи густі артеріальну та веноз¬ну мережі, спрямовані радіальне до центру тім'яної ділянки. Лім-фатичні судини анастомозують одна з одною, збираючи лімфу до трьох груп лімфатичних вузлів. З лобної ділянки лімфа збираєть¬ся в передні привушні -лімфовузли, з потиличної — у потиличні вузли, з тім'яної — переважно в задні привушні лімфовузли. Шкі¬ра обличчя має розгалужену мережу кровоносних і лімфатичних судин, по яких переміщується тканинна рідина. Така сукупність функціонально взаємозалежних тканинних структур забезпечує доставку до клітин необхідних речовин.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо¬давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю¬дини. — К.: Здоров'я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. - 176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. - 416 с.9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето¬логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.